Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання "Героя України" (Посмертно) молодшого сержанта Петренка Івана Федоровича! Просимо вшанувати пам'ять нашого Героя, який віддав за свободу та незалежність нашої Батьківщини найцінніше- своє життя!

Я, Петренко Ірина Юріївна, вдова військовослужбовця, молодшого сержанта ПЕТРЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА з позивним «Рись», який проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині А4576 на посаді водія-електрика, відділення управління командира 2 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону.
Прошу Вас, пане Президенте подати мого чоловіка ПЕТРЕНКА ІВАНА ФЕДОРОВИЧА, на Звання "Героя України" –(Посмертно).За високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків, самовіддані дії, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
ІВАН народився 23.06.1984 року на Сумщині у с.Мороча, що на Білопільщині. Після закінчення школи вступив до лав Збройних Сил України. В період з 2004 по 2005 роки брав участь у миротворчій місії в Республіці Ірак та був нагороджений нагрудним знаком «7 Mechanized brigade» та медаллю стабілізаційних сил служби в Іраку. У 2014 році був мобілізований до лав Збройних Сил України ставши на захист неньки, та своєї родини, адже ми вже чекали на поповнення в сім’ї.
ІВАН спочатку проходив навчання, тактичну службу у м.Миколаїв у військовій частині №54025. В період з 13.11.2014р.по 31.07.2015рр брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. В період з 01.08.2015р. по 11.12.2016р. та з 14.12.2017р.по 19.01.2018р. з 08.02.2018р. по 25.03.2018р з 01.04.2018р. по 30.04.2018р. з 12.10.2018р. по 07.01.2019р. з 14.01.2019р. по 07.06.2019р. з 25.05.2020р по 10.08.2020рр - безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Приймаючи активну участь у важких боях та захищаючи територіальну цілісність нашої держави, ІВАН ФЕДОРОВИЧ був підвищений у званні до молодшого сержанта. У ході своєї служби сміливо брався за виконання усіх завдань, без страху виконував свій обов’язок та був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (сертифікат серія АТ №059898) та відзнакою Командувача об’єднаних сил «Козацький хрест III ступеню» (наказ №911 від 2020 року), та був нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Міністерства Оборони України, нагрудним знаком «Учасника АТО».
Протягом 7 років захищав такі міста як: Широкине, Донецьк, Луганськ, Маріуполь та багато інших населених пунктів Донбасу. ІВАН неодноразово доводив свою відданість захищаючи свою Батьківщину. Але бувши в пекельній сутичці між життям і смертю, ІВАН не забував про свою сім’ю та мріяв купити маленький будиночок, в якому б завжди панувала любов та турбота про своїх найдорожчих дівчаток-дружини та донечки Тетяни. І ця мрія здійснилася в 2020 році.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ з 24 лютого 2022 року до 06 квітня 2022 року брав безпосередню участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у відсічі збройної російської агресії в складі 4 батальйона Добровольчого Українського Корпусу Правий Сектор , згідно ст.65 Конституції України. Брав безпосередню участь в бойових діях по обороні міста Київ, оборони Васильківського літовища, звільненню Київської області та бойових діях у Харківській області. Продовжив давати відсіч та захищати українські міста такі як: Бахмут, Ізюм, Часів Яр, Запоріжжя та рідну Сумщину.
Молодший сержант ПЕТРЕНКО ІВАН ФЕДОРОВИЧ 21.08.2024р. був направлений на Курський напрямок, де і віддав найцінніше- своє життя 10.10.2024 року, був відданий військовій присязі при евакуації своїх побратимів в районі населеного пункту Олександрія РФ. Виконуючи бойове завдання пов’язане з захистом суверенітету України, проявив безмежну відданість нашій Батьківщині, патріотизм, героїзм та самопожертву.
У Героя залишилась його любляча родина - маленька донечка, кохана дружина, батько, матір, брат, сестра. ІВАН мав великі плани та мрії на подальше життя. Він обіцяв зробити донечці подарунок на її день народження. Це був омріяний відпочинок на Буковелі. Але мріям не судилося здійснитись. Адже війна з нелюдами забрала в донечки татка, який навіки буде для неї та України -ГЕРОЄМ!
Донечка буде бачити свого татуся лише на фотографіях, пам’ятатиме в спогадах та на Алеї Слави буде ніжно торкатися образу батька, а він оберігатиме доню з небесного строю.
Він був і назавжди залишиться єдиним та коханим татком та чоловіком, який завжди був єдиною опорою, люблячим, хоробрим, добрим та чуйним взірцем еталону мужності.
ІВАН був не лише Героєм на полі бою, але й людиною з великим серцем, який підтримував і допомагав кожному, хто потребував допомоги.
Я, Петренко Ірина Юріївна, мати дитини та вдова Захисника України, від свого імені, від імені донечки Захисника, батька, матері, брата, сестри, родичів та побратимів просимо Вас, присвоїти молодшому сержанту ПЕТРЕНКУ ІВАНУ ФЕДОРОВИЧУ звання Героя України (посмертно), як визнання його героїчного вчинку і величезного внеску в боротьбу за незалежність нашої держави. Життя мого чоловіка та батька нашої дитини-це приклад незламної сили духу, честі та гідності. Його смерть стала великим болем для нашої родини, але ми знаємо, що його подвиг залишиться в нашій пам’яті та пам’яті наших нащадків навіки. Він віддав своє життя за майбутнє України, за наше мирне і вільне життя.
Ця нагорода буде вкрай важлива для всієї родини: дружини, батька, матері, брата, сестри, а надважлива буде для його єдиної донечки Тетянки. Це буде вічний спомин про наймужнішого та найсильнішого татка, чоловіка, сина, брата.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять нашого Героя, присвоївши йому високе звання "Героя України"- Посмертно.