Мій чоловік Данильчук Руслан Миколайович віддав життя за Україну. Він був справжнім героєм — сміливим, відданим і готовим віддати все за нашу свободу. Кожен день на передовій він думав про нас, про наш спокій, про наше майбутнє. Його відвага не мала меж, а любов до Батьківщини була щирою і безмежною.
Сьогодні я, як дружина,звертаюся до Вас,Пане Президент із проханням: підтримайте петицію про присвоєння Данильчуку Руслана звання Героя України посмертно.
Він віддав не один рік свого життя службі.Відбув строкову службу,АТО, контракт...Коли розпочалась війна був в самому пеклі, Луганськ, Донецьк,і останнім для нього став Херсон...гранатометник механізованого взводу механізованої роти військової частини А4395 03.09.2022року загинув під час бойового зіткнення з ворогом в н.п.Безіменне Херсонської області отримав поранення несумісні з життям.Понад 2 роки я з донькою намагалися знайти його,здавали ДНК,жили в невідомості.
Разом ми можемо зробити так, щоб подвиг Руслана ніколи не був забутий. Разом ми можемо показати, що Україна пам’ятає своїх героїв. ????????