№22/253810-еп
Шановний пане Президент. Родина, друзі та побратими, просимо Вас розглянути петицію про присвоєння звання героя України (посмертно). Відважного Воїна Національної гвардії України Сітарському Руслану Володимировичу.
Автор (ініціатор): Сітарський Володимир Русланович
Дата оприлюднення: 06 жовтня 2025
Відважний Воїн Сітарський Руслан Володимирович 01.10.1977 року народження. Чудовий батько, Коханий чоловік, люблячий син та брат. Загинув за незалежність нашої Держави, її сувернітет та непохитні кордони, 18.06.2025 року, в наслідок виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мирноград, Покровського району, Донецької області.
Мій батько пішов на фронт добровольцем. Де в період з 18.05.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в угрупованні НГУ в ОТУ "Схід", ОТУ "Донецьк". в травні 2023 року, з позивним "Євфрат" продовжив службу в 14 БрОП "Червона Калина".Без вагань виконував бойові завдання, був надійним побратимом. На прикінці життя ніс службу в 2 батальйоні оперативного призначення 14 БрОП "Фенікс".
Народився в місті Жмеринка, Вінницької області. Там і похований. Прожив гідне життя, в мирі та смиренні. Був Паламарем у храмі ПЦУ. Руслана Володимировича згадують як людину з щирою душею, адже завжди приходив на допомогу та не цурався роботи. До війни працював водієм спецтехніки в ТОВ "Автострада".
Загинув перед ювілеєм срібного весілля. В Руслана залишилася дружина вдова, два сини та мати пенсіонерка. Герої мають жити в серцях, та пам'яті кожного Українця.
Слава Україні Героям Слава.
Мій батько пішов на фронт добровольцем. Де в період з 18.05.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в угрупованні НГУ в ОТУ "Схід", ОТУ "Донецьк". в травні 2023 року, з позивним "Євфрат" продовжив службу в 14 БрОП "Червона Калина".Без вагань виконував бойові завдання, був надійним побратимом. На прикінці життя ніс службу в 2 батальйоні оперативного призначення 14 БрОП "Фенікс".
Народився в місті Жмеринка, Вінницької області. Там і похований. Прожив гідне життя, в мирі та смиренні. Був Паламарем у храмі ПЦУ. Руслана Володимировича згадують як людину з щирою душею, адже завжди приходив на допомогу та не цурався роботи. До війни працював водієм спецтехніки в ТОВ "Автострада".
Загинув перед ювілеєм срібного весілля. В Руслана залишилася дружина вдова, два сини та мати пенсіонерка. Герої мають жити в серцях, та пам'яті кожного Українця.
Слава Україні Героям Слава.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Князєва Анна Вадимівна
06 січня 2026
2.
Килимник Ірина Валеріївна
06 січня 2026
3.
Котик Лілія Володимирівна
06 січня 2026
4.
Федорова Катерина Іванівна
06 січня 2026
5.
Федоренко Світлана Іванівна
06 січня 2026
6.
Терьохіна Вікторія Василівна
06 січня 2026
7.
Дейнега Дар'я Віталіївна
06 січня 2026
8.
Телевна Марина Віталіївна
06 січня 2026
9.
Бут Надія Павлівна
06 січня 2026
10.
Севастьянів Уляна Петрівна
06 січня 2026
11.
Сич Світлана Михайлівна
05 січня 2026
12.
Товпига Ольга Михайлівна
05 січня 2026
13.
Сівак Оксана Романівна
05 січня 2026
14.
Лисак Тетяна Миколаївна
05 січня 2026
15.
Назаренко Марина Павлівна
05 січня 2026
16.
Кваснікевич Юлія Олегівна
05 січня 2026
17.
Гульчак Галина Володимирівна
05 січня 2026
18.
Заяць Ярослав Михайлович
05 січня 2026
19.
Грицай Марія Анатоліївна
05 січня 2026
20.
Клепач Юрій Степанович
05 січня 2026
21.
Корф Ірина Станіславівна
05 січня 2026
22.
Табарева Ганна Олександрівна
05 січня 2026
23.
Стрілець Оксана Володимирівна
05 січня 2026
24.
Магола Богдан Васильович
05 січня 2026
25.
Король Марина Олександрівна
05 січня 2026
26.
Доценко Олександра Андріївна
05 січня 2026
27.
Бандурак Оксана Миколаївна
05 січня 2026
28.
Рокицька Ольга Миколаївна
05 січня 2026
29.
Тупісь Наталія Володимирівна
05 січня 2026
30.
Глушко Наталія Василівна
05 січня 2026