Шановний Пане Президенте! Звертаємося до Вас з проханням про присвоєння найвищої державної нагороди України -звання "Герой України" з врученням ордена Золота Зірка (посмертно)-Подрушняку Олексію Олександровичу,головний сержант-командир міномета 1-ї обслуги міномета 1-го мінометного взводу 2-ї мінометної батареї (120 мм) 1-го батальйону оператиного призначення військової частини 3018 Національної Гвардії України "Рубіж".

Народився 12 червня 1985 року м. Сміла Черкаської області. У 2002 році закінчив Смілянську ЗОШ 1. У 2007 році закінчив Черкаський державний технологічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Фінанси".Згодом розпочав строкову службу у 95 десантно штурмовій бригаді.Потім проходив службу у спеціальному підрозділі міліції особливого призначення "Беркут".Після розформування підрозділу "Беркут" підписав контракт з Національною Гвардією України військовою частиною 3061 м. Черкас. У 2018 році перевівся на службу до військової частини 3018 смт. Гостомель.У 2019 році пройшов підготовку спеціалістів артилерії на кафедрі військової підготовки Запорізького національного технічного університету за військово-обліковою спеціальністю "Командир міномета".
За період служби був нагороджений похвальними грамотами та медалями, а саме "Ветеран війни", " За військову службу Україні", нагрудний знак "Хрест хоробрих", заохочувальна відзнака - медаль "10 років сумлінної служби", орден "за мужність " 3 ступеня.
Пройшов найгарячіші напрямки: Світлодарська дуга, Рубіжне, Бахмут, Опитне, Іванград, Дробишиве.
Добрий, чесний, сміливий, рятував життя інших, користувався повагою серед побратимів, справжній патріот, завжди говорив "Хто як не я" .Я повинен захищати свою Батьківщину, свою родину." Він наближав перемогу, вірив, що ми будемо щасливо жити у мирній Україні.
Мріяв отримати водійське посвідчення та закінчити навчання у Бердянському медичному коледжі до якого вступив у 2024 році на заочну форму за спеціальністю "Фармація".
У цивільному житті Олексій був люблячим, коханим чоловіком та турботливим батьком.У вільний від служби час грав із сином у футбол та любив рибалити.
17 червня 2025 року загинув поблизу н.п. Миколаївка Покровського району під час виконання бойових завдань, повязаних із захистом Батьківщини.Він був відданий українському народу, цінував нелегку службу, стояв на позиції до останнього подиху.
В Олексія залишились кохана дружина та 8-річний син.Родина втратила коханого чоловіка, люблячого татуся, а Україна- справжнього воїна.
Йому навіки 40.

Шановний Пане Президенте, прошу Вас підтримати петицію , та присвоїти почесне звання Героя України з впученням ордена Золота Зірка (посмертно) Подрушняку Олексію Олександровичу, що служило б визнанням його мужності та самовідданості, героїзму та пожертви за свободу нашої країни.Заради України, її свободи і мирного неба він віддав найдорожче - своє життя.

Стоячи на колінах, з великою раною на серці та глибокою гордістю - кохана дружина та синочок Денис.
СЛАВА ГЕРОЮ УКРАЇНИ.
СЛАВА УКРАЇНІ.