Про присвоєння звання "Героя України" Резніченко Сергію Олександровичу (посмертно)

Шановний пане Президент!
Я, Резніченко Ірина Володимирівка, дружина загиблого захисника України, звертаюся до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно), моєму чоловіку - Резніченко Сергію Олександровичу, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Резніченко Сергій Олександрович народився 30 червня 1993 року в місті Кропивницькому. Навчався в гімназії (нині-ліцеї) імені Тараса Шевченка. У 2012 році Сергій закінчив Кіровоградський будівельний коледж. Вищу освіту здобув у нині Центральноукраїнському Національному Технічному Університеті за освітою "Будівництво та експлуатація будівель і споруд",
"Промислове і цивільне будівництво".
У 2016 році Сергій розпочав службу в патрульній поліції України. Потім був переведений до спецпідрозділу ТОР (тактико-оперативне реагування), де боровся зі злочинністю. А з 2023 року став інспектором роти домедичної допомоги полку поліції особливого призначення патрульної поліції (стрілецький) "Хижак-1".
Як справжній захисник з вересня 2023 року виконував службові обов'язки на найгарячіших напрямках бойового зіткнення спочатку на Донецькому, потім на Сумському. Рятував побратимів, евакуйовував поранених, надавав домедичну допомогу та брав участь у штурмових діях.
31 січня 2025 року, поблизу населеного пункту Юнакіївка Сумської області під час виконання бойового завдання необхідного для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з агресією російської федерації проти України, в наслідок авіаудару (КАБ), Сергій загинув.
Йому було 31 рік...
Був нагороджений відзнаками:
- Пам'ятним знаком "За бойову роботу та захист українського народу II ступеня"
- Відзнакою Президента України "За оборону України" (посмертно)
- Відзнакою угрупування стабілізаційних дій " За доблесть і звитягу в Курській операції"
- Орденом "За мужність III ступеня (посмертно)
Сергій був цікавою та різносторонньою людиною. Захоплювався спортом та грою на гітарі.
Цілеспрямований, стриманий, відкритий та відповідальний. Він був підтримкою і опорою для своєї родини.
У невимовній глибокій скорботі у Сергія залишились мама, тато, дружина захисника, молодший брат та синочок.
Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх хто його знав.
Він був не просто воїном - він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам'яті сотень людей як промінь світла.
Прошу Вас, присвоїти моєму чоловіку Резніченко Сергію Олександровичу звання Героя України (посмертно) - який поклав своє життя за свободу українського народу та незалежність нашої держави.
З повагою, Резніченко Ірина Володимирівка