№22/253912-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Морозову Владиславу Владиславовичу
Автор (ініціатор): Засядько Софія Валеріївна
Дата оприлюднення: 08 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», я наречена та родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до вас з проханням присвоїти звання Героя України(посмертно) Морозову Владиславу Владиславовичу, позивний «Мороз», старший солдат, який загинув виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Владислав народився 8 грудня 2002 року.
З перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист України у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку(Курахове, Терни), а також Серебрянський ліс, Кремінна, проявивши мужність, відвагу та незламність.
Не дивлячись на свій юний вік, протягом усіх років служби, він неодноразово рятував життя побратимів та мирних мешканців, ризикуючи власним життям.
За свою самовідданість та вірність присязі, був нагороджений численними державними нагородами, зокрема:
1. Відзнака «Хрест Пошани»;
2. Нагрудний знак Сил спеціальних операцій Збройних Сил України(є почесною відзнакою, що символізує мужність та професіоналізм військовослужбовців);
3. Медаль «За врятоване життя»
Останні 6 місяців Владислав провів в 20-му окремому полку безпілотних систем, у відділенні розвідки. За весь час служби відповідально приймав усі бойові завдання та сумлінно, з високим професіоналізмом виконував їх, проявляючи відвагу, витримку та відданість своїй справі.
Був щирою, світлою людиною — постійно з усмішкою, завжди поруч, коли комусь потрібна допомога. Він умів підтримати, розрадити й подарувати тепло навіть у найважчі моменти.
Владислав Морозов віддав своє життя за незалежність України, виконувавши бойове завдання в населеному пункті Ставки, Донецької області, йому назавжди залишиться 22 роки.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас пане Президенте із проханням гідно вшанувати памʼять Морозова Владислава Владиславовича, надавши йому почесне звання.
Для нас він назавжди лишиться Героєм, але нехай увесь світ пам’ятає, якою ціною здобувається перемога!
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», я наречена та родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до вас з проханням присвоїти звання Героя України(посмертно) Морозову Владиславу Владиславовичу, позивний «Мороз», старший солдат, який загинув виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Владислав народився 8 грудня 2002 року.
З перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист України у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку(Курахове, Терни), а також Серебрянський ліс, Кремінна, проявивши мужність, відвагу та незламність.
Не дивлячись на свій юний вік, протягом усіх років служби, він неодноразово рятував життя побратимів та мирних мешканців, ризикуючи власним життям.
За свою самовідданість та вірність присязі, був нагороджений численними державними нагородами, зокрема:
1. Відзнака «Хрест Пошани»;
2. Нагрудний знак Сил спеціальних операцій Збройних Сил України(є почесною відзнакою, що символізує мужність та професіоналізм військовослужбовців);
3. Медаль «За врятоване життя»
Останні 6 місяців Владислав провів в 20-му окремому полку безпілотних систем, у відділенні розвідки. За весь час служби відповідально приймав усі бойові завдання та сумлінно, з високим професіоналізмом виконував їх, проявляючи відвагу, витримку та відданість своїй справі.
Був щирою, світлою людиною — постійно з усмішкою, завжди поруч, коли комусь потрібна допомога. Він умів підтримати, розрадити й подарувати тепло навіть у найважчі моменти.
Владислав Морозов віддав своє життя за незалежність України, виконувавши бойове завдання в населеному пункті Ставки, Донецької області, йому назавжди залишиться 22 роки.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас пане Президенте із проханням гідно вшанувати памʼять Морозова Владислава Владиславовича, надавши йому почесне звання.
Для нас він назавжди лишиться Героєм, але нехай увесь світ пам’ятає, якою ціною здобувається перемога!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Солтис Тетяна Олександрівна
08 січня 2026
2.
Щур Ольга Василівна
08 січня 2026
3.
Сосяк Іванна Степанівна
08 січня 2026
4.
Федорчук Інеса Романівна
08 січня 2026
5.
Сергієнко Наталія Олексіївна
08 січня 2026
6.
Світлична Марина Володимирівна
08 січня 2026
7.
Пазєєва Ганна Михайлівна
08 січня 2026
8.
Сіденко Ірина Анатоліївна
07 січня 2026
9.
Мудра Віталія Ігорівна
07 січня 2026
10.
Карась Анна Олексіївна
07 січня 2026
11.
Сорока Тетяна Миколаївна
07 січня 2026
12.
Ткаченко Ірина Володимирівна
07 січня 2026
13.
Сільман Анна Сергіївна
07 січня 2026
14.
Гайдучок Юлія Василівна
07 січня 2026
15.
Бариляк Алла Сергіївна
07 січня 2026
16.
Кириленко Ірина Володимирівна
07 січня 2026
17.
Костенко Микола Павлович
07 січня 2026
18.
Ганіч Василь Миколайович
07 січня 2026
19.
Олійник Марія Василівна
07 січня 2026
20.
Ігнатенко Світлана Миколаївна
07 січня 2026
21.
Реклізон Оксана Вікторівна
07 січня 2026
22.
Нерознак Оксана Анатоліївна
07 січня 2026
23.
Ткачук Ірина Олександрівна
07 січня 2026
24.
Кирилюк Ірина Володимирівна
07 січня 2026
25.
Гончар Наталія Миколаївна
07 січня 2026
26.
Чайковська Анастасія Богданівна
07 січня 2026
27.
Павленко Олена Василівна
07 січня 2026
28.
Лябах Ірина Анатоліївна
07 січня 2026
29.
Герман Марина Володимирівна
07 січня 2026
30.
Латун Лілія Вікторівна
07 січня 2026