Присвоєння звання Героя України Молодшому Павлу Андрійовичу( посмертно)

ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРИЗИДЕНТЕ
Ми, громадяни України, звертаємося до Вас із щирим проханням посмертно присвоїти звання Герой України нашому військовослужбовцю Молодшому Павлу Андрійовичу (29.07.2001 – 08.08.2025), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Його самовідданість, мужність і патріотизм стали прикладом для всіх нас та надихають молоде покоління на любов до Батьківщини і готовність боронити її у найскладніші часи.

Молодший Павло народився у селищі Благодатне Волинської області. Після закінчення школи навчався у ПТУ № 1 за спеціальністю маляра-штукатура. У 18 років був призваний на строкову службу у м. Рівне, де проявив високий професіоналізм, дисциплінованість та відданість військовому обов’язку.

У 20 років, із початком повномасштабного вторгнення, Павло добровільно став на захист України у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він служив у піхоті та брав участь у запеклих боях у місті Мар’їнка Донецької області.

У 2024 році приєднався до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Він мужньо захищав місто Покровськ, служив оператором дрону, роблячи все можливе для безпеки побратимів і мирних жителів. Згодом опанував професію оператора «Вампіра» та сумлінно виконував бойові завдання на запеклому Покровському напрямку.


8 серпня 2025 року Павло загинув у місті Покровськ Донецької області внаслідок ворожого обстрілу, отримавши тяжкі поранення, несумісні з життям.

Я, мати Молодшого Павла Андрійовича, 29.07.2001 р.н., який загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, звертаюся з проханням вшанувати пам’ять мого сина.

Павло був щирою, доброю та чуйною людиною, сміливим воїном, який віддав своє життя заради миру і спокою в рідній державі. Його дух незламності та відданості Батьківщині назавжди залишиться прикладом для всіх нас.

Пам’ять про нього завжди житиме в серцях рідних, близьких та побратимів.

Ми ніколи не забудемо його подвигу, а ворогові — не пробачимо.

Я – рідна сестра загиблого героя. Для мене він був найріднішим і найкращим братом у світі. Ми виросли разом, пліч-о-пліч, і я добре знаю, якою він був людиною: добрим, справедливим, сміливим і відданим своїй Батьківщині. Він завжди ставив інтереси інших вище за власні, ніколи не боявся труднощів і завжди був готовий підтримати та захистити.

Він віддав своє життя за Україну, за свободу і майбутнє нашого народу. Для нашої сім’ї він був найбільшим скарбом, для друзів – опорою, а для країни – справжнім сином, який не пожалів себе заради перемоги.

Його подвиг – це приклад мужності й незламності. Це людина, якою мають пишатися покоління. Саме тому я щиро вірю, що мій брат гідний найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно). Це буде не лише вшанування його пам’яті, а й визнання всіх воїнів, які віддали життя за наше мирне завтра.

Я, дівчина загиблого Героя України Молодшого Павла
Його смерть це рана яка залишиться назавжди для всієї родини
Я пишаюсь своїм Героєм ,який усе віддав за нас,маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Він казав: «Я тут для того щоб вдома все було добре»
Молодший Павло справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Героя України (посмертно).