№22/254010-еп
ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ЛУТЧЕНКУ АНДРІЮ ІВАНОВИЧУ (05.12.1997-30.03.2015), ЯКИЙ ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА СВОБОДУ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ.
Автор (ініціатор): Лутченко Діана Дмитрівна
Дата оприлюднення: 09 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Рис Олег Петрович
09 січня 2026
2.
Осідач Оксана Степанівна
09 січня 2026
3.
Лещишин Ольга Ігорівна
09 січня 2026
4.
Чура Галина Володимирівна
09 січня 2026
5.
Трофимович Єлєна Олександрівна
09 січня 2026
6.
Миронець Ольга Олександрівна
09 січня 2026
7.
Погоріляк Діана Олександрівна
09 січня 2026
8.
Свінтозельська Оксана Миколаївна
09 січня 2026
9.
Масталярчук Ольга Миколаївна
09 січня 2026
10.
Кунець Марта Богданівна
09 січня 2026
11.
Коршманюк Анастасія Василівна
09 січня 2026
12.
Карічковська Ірина Володимирівна
09 січня 2026
13.
Іщук Валерій Володимирович
09 січня 2026
14.
Черкова Тетяна Миколаївна
09 січня 2026
15.
Полева Оксана Леонідівна
09 січня 2026
16.
Чура Наталя Ярославівна
09 січня 2026
17.
Буткевич Ольга Ігорівна
09 січня 2026
18.
Сівак Оксана Романівна
09 січня 2026
19.
Меренич Софія Іванівна
08 січня 2026
20.
Шульга Олена Олександрівна
08 січня 2026
21.
Петрик Наталя Володимирівна
08 січня 2026
22.
Олійник Поліна Миколаївна
08 січня 2026
23.
Нестерчук Ірина Михайлівна
08 січня 2026
24.
Тараненко Юлія Володимирівна
08 січня 2026
25.
Олексієнко Ольга Борисівна
08 січня 2026
26.
Фесуненко Катерина Сергіївна
08 січня 2026
27.
Шестак Ольга Василівна
08 січня 2026
28.
Долинська Софія Богданівна
08 січня 2026
29.
Дика Ольга Леонідівна
08 січня 2026
30.
Кузьмик Наталія Володимирівна
08 січня 2026