№22/254010-еп
ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ЛУТЧЕНКУ АНДРІЮ ІВАНОВИЧУ (05.12.1997-30.03.2015), ЯКИЙ ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА СВОБОДУ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ.
Автор (ініціатор): Лутченко Діана Дмитрівна
Дата оприлюднення: 09 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шаповалова Яна Костянтинівна
29 листопада 2025
2.
Тарасенко Олена Іванівна
28 листопада 2025
3.
Соловйова Антоніна Олександрівна
28 листопада 2025
4.
Ставицька Романа Миколаївна
28 листопада 2025
5.
Миронюк Ярослава Фрізантівна
28 листопада 2025
6.
Лащенко Наталія Валентинівна
27 листопада 2025
7.
Марущак Юлія Ігорівна
27 листопада 2025
8.
Шанько Ольга Петрівна
27 листопада 2025
9.
Ткачова Марина Миколаївна
26 листопада 2025
10.
Гогунець Марина Олександрівна
26 листопада 2025
11.
Фіалкіна Катерина Віталіївна
26 листопада 2025
12.
Філіпович Олександра Василівна
26 листопада 2025
13.
Мірошніченко Анастасія Валеріївна
26 листопада 2025
14.
Марич Софія Василівна
26 листопада 2025
15.
Мирончук Вікторія Володимирівна
26 листопада 2025
16.
Марчук Лідія Григорівна
25 листопада 2025
17.
Падалка Любов Федорівна
25 листопада 2025
18.
Фрол Ірина Іванівна
25 листопада 2025
19.
Сусла Юлія Володимирівна
25 листопада 2025
20.
Малюк Вікторія Петрівна
25 листопада 2025
21.
Свередюк Іван Володимирович
25 листопада 2025
22.
Ціховська Оксана Теодорівна
25 листопада 2025
23.
Танцюра Олена Володимирівна
25 листопада 2025
24.
Мойса Ірина Олександрівна
24 листопада 2025
25.
Деркач Володимир Вікторович
24 листопада 2025
26.
Колінщук Інна Володимирівна
24 листопада 2025
27.
Бондарєва Оксана Миколаївна
24 листопада 2025
28.
Мельник Олена Анатоліївна
24 листопада 2025
29.
Гринчишин Ірина Миколаївна
24 листопада 2025
30.
Прядка Лариса Миколаївна
23 листопада 2025
2068
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 42 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.