№22/254018-еп
ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ЛУТЧЕНКУ АНДРІЮ ІВАНОВИЧУ (05.12.1997-30.03.2025), ЯКИЙ ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА СВОБОДУ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ.
Автор (ініціатор): Лутченко Діана Дмитрівна
Дата оприлюднення: 10 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району, Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району, Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Грязнов Михайло Олександрович
10 січня 2026
2.
Яблочко Аліна Ігорівна
10 січня 2026
3.
Заєць Руслана Русланівна
10 січня 2026
4.
Підганюк Віта Василівна
10 січня 2026
5.
Федорняк Галина Василівна
10 січня 2026
6.
Паламарчук Ганна Олександрівна
10 січня 2026
7.
Павленко Марія Миколаївна
10 січня 2026
8.
Герасименко Василь Сергійович
10 січня 2026
9.
Микитин Тетяна Миколаївна
10 січня 2026
10.
Кучмій Олеся Іванівна
10 січня 2026
11.
Дерень Ірина Ігорівна
10 січня 2026
12.
Каракай Євгенія Вікторівна
10 січня 2026
13.
Нікітіна Галина Володимирівна
10 січня 2026
14.
Ткаченко Катерина Дмитрівна
10 січня 2026
15.
Улян Юлія Ярославівна
10 січня 2026
16.
Мелешко Олександра Михайлівна
10 січня 2026
17.
Ляш Віталій Ігорович
10 січня 2026
18.
Кавун Дар'я Андріївна
10 січня 2026
19.
Пчола Марія Петрівна
10 січня 2026
20.
Цикало Альона Олегівна
10 січня 2026
21.
Коваль Ігор Миронович
10 січня 2026
22.
Нодь-Соломко Зінаїда Михайлівна
10 січня 2026
23.
Костенюк Ірина Петрівна
10 січня 2026
24.
Карплюк Алла Олексіївна
10 січня 2026
25.
Тищенко Тетяна Олексіївна
10 січня 2026
26.
Іволгіна Аліна Олексіївна
10 січня 2026
27.
Балик Ольга Миколаївна
10 січня 2026
28.
Іволгін Олександр Анатолійович
10 січня 2026
29.
Поліщук Руслана Віталіївна
10 січня 2026
30.
Рубана Мирослава Михайлівна
10 січня 2026