№22/254018-еп
ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ЛУТЧЕНКУ АНДРІЮ ІВАНОВИЧУ (05.12.1997-30.03.2025), ЯКИЙ ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА СВОБОДУ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ.
Автор (ініціатор): Лутченко Діана Дмитрівна
Дата оприлюднення: 10 жовтня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району, Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Я, Лутченко Діана Дмитрівна, дружина загиблого Захисника Батьківщини, звертаюся до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — Лутченку Андрію Івановичу, який загинув 30.03.2025 поблизу н. п. Зарічне, Краматорського району, Донецької області, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави внаслідок збройної агресії російської федерації.
Лутченко Андрій Іванович — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 52-го окремого стрілецького батальйону 63-ї окремої механізованої бригади, зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів.
Андрій розпочав свою строкову службу в Державній прикордонній службі України. З початком повномасштабного вторгнення, разом із сім’єю опинився в окупації. Після звільнення свого рідного села, що на Київщині, виїхав на західну Україну, звідки став добровольцем та вступив до лав Збройних сил України — у піхоту, як гранатометник. Пройшов найзапекліші зони бойових дій — Вугледарський напрямок, Авдіївський та Лиманський.
Завдяки його професіоналізму, рішучості та самопожертві було збережено життя численних українських військовослужбовців. Він ніколи не залишав своїх побратимів, які були у важкому стані. Також брав участь у евакуації цивільних із прифронтових територій.
Його бойова праця та внесок у спільну справу оборони України заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Нагороджений такими відзнаками:
- «Ветеран війни»;
- Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» — Валерія Залужного;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 63-ї ОМБр;
- Відзнакою командира «За сумлінну службу» 52-го ОСБ.
У Андрія залишилася маленька донька, яка так сильно любить свого батька, яка знає, що її тато — Герой, який захищав Україну; кохана дружина, яка терпляче чекала свого чоловіка вдома; батьки та сестри, в яких війна забрала рідну кров.
Прошу Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Лутченка Андрія Івановича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Юрійчук Ольга Михайлівна
29 листопада 2025
2.
Велігін Дмитро Сергійович
29 листопада 2025
3.
Куріпко Анастасія Олегівна
29 листопада 2025
4.
Левіхіна Віта Вікторівна
29 листопада 2025
5.
Жилка Наталія Яківна
29 листопада 2025
6.
Варивода Ольга Іванівна
29 листопада 2025
7.
Маковійчук Аліна Володимирівна
29 листопада 2025
8.
Харченко Ігор Валерійович
29 листопада 2025
9.
Феденьків Любов Василівна
29 листопада 2025
10.
Морозова Раїса Василівна
29 листопада 2025
11.
Довгий Володимир Вікторович
29 листопада 2025
12.
Литвин Світлана Михайлівна
29 листопада 2025
13.
Звончук Лілія Ігорівна
29 листопада 2025
14.
Сиротинська Іванна Андріївна
29 листопада 2025
15.
Голуб Вікторія Іллівна
29 листопада 2025
16.
Гладиш Світлана Василівна
29 листопада 2025
17.
Верста Соломія Богданівна
29 листопада 2025
18.
Ганжа Олена Сергіївна
29 листопада 2025
19.
Дубровський Роман Олександрович
29 листопада 2025
20.
Стецюк Анастасія Георгіївна
29 листопада 2025
21.
Матвійчук Оксана Миколаївна
29 листопада 2025
22.
Поливана Ірина Миколаївна
29 листопада 2025
23.
Осипець Надія Петрівна
29 листопада 2025
24.
Павловська Марія Дмитрівна
29 листопада 2025
25.
Семеніщева Ольга Володимирівна
29 листопада 2025
26.
Шаповалова Яна Костянтинівна
29 листопада 2025
27.
Ілечко Тетяна Володимирівна
29 листопада 2025
28.
Малетич Марія Василівна
29 листопада 2025
29.
Киричко Лариса Анатоліївна
29 листопада 2025
30.
Саєнко Алла Володимирівна
29 листопада 2025
13157
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 43 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.