№22/254156-еп
Прошу присвоїти звання Героя України ( посмертно) молодшому сержанту Капусті Олександру Олександровичу, 02.10.1987р. Бойовий медик 123 бригади 190 батальйону 3 стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини А7356. Який загинув 05.05.2025 року в населеному пункті Мала Токмачка Запорізької області
Автор (ініціатор): Шпунтенко Ілона Олександрівна
Дата оприлюднення: 15 жовтня 2025
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Олександру Капусті, позивний «Перець»
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути клопотання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно)
молодшому сержанту Збройних Сил України Капусті Олександру Олександровичу (позивний «Перець»),
який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину.
Олександр Капуста, 02 жовтня 1987 року народження, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.
Його побратими згадують його як надзвичайно світлу, щиру та добру людину.
Один із них, Віталій, каже:
«Він був веселим, добрим, завжди на позитиві. Завжди приходив на допомогу побратимам — і в навчанні, і в побутових справах».
Ці слова — справжнє свідчення його людяності та характеру.
Бойовий шлях Олександра — це приклад мужності, стійкості та самовідданості.
Він хоробро відбивав штурми окупантів на острові Козелинський, де отримав перше поранення.
Після лікування, не вагаючись, повернувся на фронт.
Наступним випробуванням став Вугледар.
Олександр разом із побратимами тримав позиції під постійними обстрілами.
Після наказу на відхід, поранений у руку та контужений, він разом із групою три доби пробирався до своїх під ворожими обстрілами та дронами.
Після чергового лікування і реабілітації він знову повернувся на передову —
цього разу на Запорізький напрямок, у район села Мала Токмачка.
Попри біль і поранення, Олександр ніколи не скаржився.
Він сумлінно виконував кожен наказ, проводячи на позиціях по 10–15 діб,
а загалом провів на передовій понад 100 днів.
Олександр Капуста був не лише воїном, а й бойовим медиком, який рятував життя своїх побратимів.
Його життя обірвалося 05 травня 2025 року під час мінометного обстрілу.
Олександр загинув, тримаючи позицію до останнього подиху.
Молодший сержант Олександр Капуста з позивним «Перець» віддав своє життя за Україну.
Його жертовність, відвага та незламний дух — це приклад справжнього Героя, гідного найвищої державної відзнаки.
За проявлену особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, просимо присвоїти Капусті Олександру Олександровичу звання Героя України (посмертно)
З повагою, дружина та доньки
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути клопотання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно)
молодшому сержанту Збройних Сил України Капусті Олександру Олександровичу (позивний «Перець»),
який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину.
Олександр Капуста, 02 жовтня 1987 року народження, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.
Його побратими згадують його як надзвичайно світлу, щиру та добру людину.
Один із них, Віталій, каже:
«Він був веселим, добрим, завжди на позитиві. Завжди приходив на допомогу побратимам — і в навчанні, і в побутових справах».
Ці слова — справжнє свідчення його людяності та характеру.
Бойовий шлях Олександра — це приклад мужності, стійкості та самовідданості.
Він хоробро відбивав штурми окупантів на острові Козелинський, де отримав перше поранення.
Після лікування, не вагаючись, повернувся на фронт.
Наступним випробуванням став Вугледар.
Олександр разом із побратимами тримав позиції під постійними обстрілами.
Після наказу на відхід, поранений у руку та контужений, він разом із групою три доби пробирався до своїх під ворожими обстрілами та дронами.
Після чергового лікування і реабілітації він знову повернувся на передову —
цього разу на Запорізький напрямок, у район села Мала Токмачка.
Попри біль і поранення, Олександр ніколи не скаржився.
Він сумлінно виконував кожен наказ, проводячи на позиціях по 10–15 діб,
а загалом провів на передовій понад 100 днів.
Олександр Капуста був не лише воїном, а й бойовим медиком, який рятував життя своїх побратимів.
Його життя обірвалося 05 травня 2025 року під час мінометного обстрілу.
Олександр загинув, тримаючи позицію до останнього подиху.
Молодший сержант Олександр Капуста з позивним «Перець» віддав своє життя за Україну.
Його жертовність, відвага та незламний дух — це приклад справжнього Героя, гідного найвищої державної відзнаки.
За проявлену особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, просимо присвоїти Капусті Олександру Олександровичу звання Героя України (посмертно)
З повагою, дружина та доньки
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Квачова Надія Геннадіївна
28 грудня 2025
2.
Пилипів Оксана Іванівна
27 грудня 2025
3.
Баєва Оксана Олександрівна
27 грудня 2025
4.
Луц Олена Миколаївна
27 грудня 2025
5.
Піроженко Дмитро Володимирович
27 грудня 2025
6.
Середа Марія Іллівна
27 грудня 2025
7.
Янишенко Орислава Іванівна
27 грудня 2025
8.
Мотько Ольга Євменівна
26 грудня 2025
9.
Шафорост Наталія Григорівна
26 грудня 2025
10.
Варол Ніна Олександрівна
26 грудня 2025
11.
Свідзінська Інна Володимирівна
26 грудня 2025
12.
Шпильова Юлія Анатоліївна
26 грудня 2025
13.
Осадча Олена Василівна
26 грудня 2025
14.
Коваленко Тетяна Іванівна
26 грудня 2025
15.
Ярмоленко Ірина Леонідівна
26 грудня 2025
16.
Максимова Марія Сергіївна
25 грудня 2025
17.
Панькевич Марія Сергіївна
25 грудня 2025
18.
Фіцай Катерина Сергіївна
25 грудня 2025
19.
Мисютіна Олена Володимирівна
24 грудня 2025
20.
Гречанова Ольга Володимирівна
24 грудня 2025
21.
Панасюк Ірина Олександрівна
24 грудня 2025
22.
Остапів Наталія Сергіївна
24 грудня 2025
23.
Мисенко Віктор Володимирович
24 грудня 2025
24.
Мельничук Ольга Вікторівна
24 грудня 2025
25.
Курбанова Ірина Миколаївна
24 грудня 2025
26.
Линчак Анна Василівна
24 грудня 2025
27.
Рибак Світлана Миколаївна
23 грудня 2025
28.
Асоцька Людмила Іванівна
22 грудня 2025
29.
Здоровцова Діана Сергіївна
22 грудня 2025
30.
Федотова Наталія Василівна
22 грудня 2025
1675
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 19 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.