№22/254250-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Галагану Михайлу Володимировичу
Автор (ініціатор): Торосян Крістіна N/a
Дата оприлюднення: 17 жовтня 2025
Шановний Пане Призеденте!
Я, дружина загиблого військовослужбовця, прошу Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) Галагану Михайлу Володимировичу — стрільцю-снайперу десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А1910, який героїчно загинув, захищаючи нашу державу.
Галаган Михайло Володимирович, 16 вересня 1992 року народження, загинув 26 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Юнаківка внаслідок ураження FPV-дроном під час виконання бойового завдання.
У бою за Україну він проявив незламність, мужність і самопожертву. Завжди залишався вірним військовій присязі, сумлінно виконував обов’язок перед народом і Батьківщиною. За час служби зарекомендував себе як відповідальний, відважний та щирий побратим, який користувався повагою і любов’ю свого підрозділу.
Після себе Михайло залишив дружину та двох донечок, які щодня чекали його вдома і вірили, що він повернеться. Для нас він назавжди залишиться прикладом справжнього героя — люблячого чоловіка, турботливого батька й захисника України.
Його відвага, самопожертва та любов до рідної землі заслуговують на найвищу державну відзнаку — звання Героя України (посмертно).
Я, дружина загиблого військовослужбовця, прошу Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) Галагану Михайлу Володимировичу — стрільцю-снайперу десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А1910, який героїчно загинув, захищаючи нашу державу.
Галаган Михайло Володимирович, 16 вересня 1992 року народження, загинув 26 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Юнаківка внаслідок ураження FPV-дроном під час виконання бойового завдання.
У бою за Україну він проявив незламність, мужність і самопожертву. Завжди залишався вірним військовій присязі, сумлінно виконував обов’язок перед народом і Батьківщиною. За час служби зарекомендував себе як відповідальний, відважний та щирий побратим, який користувався повагою і любов’ю свого підрозділу.
Після себе Михайло залишив дружину та двох донечок, які щодня чекали його вдома і вірили, що він повернеться. Для нас він назавжди залишиться прикладом справжнього героя — люблячого чоловіка, турботливого батька й захисника України.
Його відвага, самопожертва та любов до рідної землі заслуговують на найвищу державну відзнаку — звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Залевська Тетяна Генріхівна
17 січня 2026
2.
Сокальська Інна Григорівна
17 січня 2026
3.
Супрунюк Олена Василівна
17 січня 2026
4.
Гришко Валерія Геннадіївна
17 січня 2026
5.
Петрушкова Марина Анатоліївна
17 січня 2026
6.
Севрук Марина Ігорівна
17 січня 2026
7.
Блах Тетяна Василівна
17 січня 2026
8.
Грицак Оксана Ігорівна
17 січня 2026
9.
Микульчин Наталія Федорівна
17 січня 2026
10.
Балонкіна Наталя Станіславівна
17 січня 2026
11.
Павлик Олеся Олександрівна
17 січня 2026
12.
Царьова Марина Володимирівна
16 січня 2026
13.
Добра Лариса Віталіївна
16 січня 2026
14.
Малярчук Анастасія Василівна
16 січня 2026
15.
Кобець Наталя Анатоліївна
16 січня 2026
16.
Гуфрій Андрій Дмитрович
16 січня 2026
17.
Горбей Юрій Григорович
16 січня 2026
18.
Чистяков Олег Вікторович
16 січня 2026
19.
Мазур Валентина Володимирівна
16 січня 2026
20.
Харчова Діана Володимирівна
16 січня 2026
21.
Марющенко Людмила Олександрівна
16 січня 2026
22.
Резнік Оксана Вікторівна
16 січня 2026
23.
Кобзиста Юлія Валеріївна
16 січня 2026
24.
Зборовська Олена Василівна
16 січня 2026
25.
Яворівська Зоряна Володимирівна
16 січня 2026
26.
Боханова Катерина Миколаївна
16 січня 2026
27.
Замураєва Вікторія Вікторівна
16 січня 2026
28.
Макуш Валерія Миколаївна
16 січня 2026
29.
Перепелиця Олена Миколаївна
16 січня 2026
30.
Щукіна Крістіна Валеріївна
16 січня 2026