Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання "Герой України" (посмертно) молодшому сержанту Ковальчуку Віталію Володимировичу, 26.09.1998-09.06.2025 року, який віддав за свободу та незалежність нашої Батьківщини найцінніше - своє життя! Просимо вшанувати пам'ять нашого Героя!

Я, Ковальчук Наталія Миколаївна , дружина військовослужбовця, молодшого сержанта КОВАЛЬЧУКА ВІТАЛІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА з позивним «ШЛЕЦ»
З 22.03.2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, який проходив військову службу у військовій частині А7403 батальйону 228 127 ОКРЕМОЇ БРИГАДИ ставши на захист неньки, та своєї сімʼї.
Віталій приймав активну участь у важких боях на Авдіївському, Сумському, Запорізькому, Харківському напрямку, отримав бойове поранення. Після лікування повернувся на службу до побратимів, він завжди говорив « там мої хлопці ». Ситуація завжди була над складною, але захищаючи територіальну цілісність нашої держави, Віталій був підвищений у званні до молодшого сержанта. У ході своєї служби сміливо брався за виконання усіх завдань, без страху виконував свій обов’язок та був нагороджений «ПОЧЕСНОЮ ВІДЗНАКОЮ 127 ОКРЕМОЇ БРИГАДИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ ІІ СТУПЕНЯ »
Виконуючи бойове завдання пов’язане з захистом суверенітету України, проявив безмежну відданість нашій Батьківщині, патріотизм, героїзм та самопожертву, Віталій загинув 9 червня 2025 року в наслідок удару FPV дрону під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нескучне, Харківської області.
У Героя залишилась його любляча родина - кохана дружина, донечка 9 років і маленький синок 3 роки, батько, матір, брат, сестра. Віталій був завжди усміхнений і мав великі плани та мрії на подальше життя. Він обіцяв повернутися живим із перемогою. Але мріям не судилося здійснитись. Адже війна з нелюдами забрала в дітей татка, який навіки буде для них татом - ГЕРОЄМ!
Він був і назавжди залишиться єдиним та коханим татком та чоловіком, який завжди був єдиною опорою, люблячим, хоробрим, добрим та чуйним взірцем еталону мужності.
Віталій був не лише Героєм на полі бою, але й людиною з великим серцем, який підтримував і допомагав кожному, хто потребував допомоги.
Я, Ковальчук Наталія Миколаївна , мати дітей та дружина Захисника України, від свого імені, від імені дітей Захисника, батька, матері, брата, сестри, родичів та побратимів просимо Вас, присвоїти молодшому сержанту Ковальчуку Віталію Володимировичу звання Героя України (посмертно), як визнання його героїчного вчинку і величезного внеску в боротьбу за незалежність нашої держави. Його смерть стала великим болем для нашої родини, але ми знаємо, що його подвиг залишиться в нашій пам’яті та пам’яті наших нащадків навіки. Він віддав своє життя за майбутнє України, за наше мирне і вільне життя.
Ця нагорода буде вкрай важлива для всієї родини: а надважлива буде для моїх дітей. Це буде вічний спогад про наймужнішого та найсильнішого татка.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять нашого Героя, присвоївши йому високе звання "Героя України"- Посмертно.