№22/254380-еп
Прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Капусті Олександру Олександровичу, 02 жовтня 1987 року народження, бойовому медику 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7356, який героїчно загинув 05 травня 2025 року в районі населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області, виконуючи бойове завдання
Автор (ініціатор): Шпунтенко Ілона Олександрівна
Дата оприлюднення: 21 жовтня 2025
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Олександру Капусті, позивний «Перець»
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути клопотання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно)
молодшому сержанту Збройних Сил України Капусті Олександру Олександровичу (позивний «Перець»),
який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину.
Олександр Капуста, 02 жовтня 1987 року народження, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.
Його побратими згадують його як надзвичайно світлу, щиру та добру людину.
Один із них, Віталій, каже:
«Він був веселим, добрим, завжди на позитиві. Завжди приходив на допомогу побратимам — і в навчанні, і в побутових справах».
Ці слова — справжнє свідчення його людяності та характеру.
Бойовий шлях Олександра — це приклад мужності, стійкості та самовідданості.
Він хоробро відбивав штурми окупантів на острові Козелинський, де отримав перше поранення.
Після лікування, не вагаючись, повернувся на фронт.
Наступним випробуванням став Вугледар.
Олександр разом із побратимами тримав позиції під постійними обстрілами.
Після наказу на відхід, поранений у руку та контужений, він разом із групою три доби пробирався до своїх під ворожими обстрілами та дронами.
Після чергового лікування і реабілітації він знову повернувся на передову —
цього разу на Запорізький напрямок, у район села Мала Токмачка.
Попри біль і поранення, Олександр ніколи не скаржився.
Він сумлінно виконував кожен наказ, проводячи на позиціях по 10–15 діб,
а загалом провів на передовій понад 100 днів.
Олександр Капуста був не лише воїном, а й бойовим медиком, який рятував життя своїх побратимів.
Його життя обірвалося 05 травня 2025 року під час мінометного обстрілу.
Олександр загинув, тримаючи позицію до останнього подиху.
Молодший сержант Олександр Капуста з позивним «Перець» віддав своє життя за Україну.
Його жертовність, відвага та незламний дух — це приклад справжнього Героя, гідного найвищої державної відзнаки.
За проявлену особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, просимо присвоїти Капусті Олександру Олександровичу звання Героя України (посмертно)
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути клопотання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно)
молодшому сержанту Збройних Сил України Капусті Олександру Олександровичу (позивний «Перець»),
який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину.
Олександр Капуста, 02 жовтня 1987 року народження, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.
Його побратими згадують його як надзвичайно світлу, щиру та добру людину.
Один із них, Віталій, каже:
«Він був веселим, добрим, завжди на позитиві. Завжди приходив на допомогу побратимам — і в навчанні, і в побутових справах».
Ці слова — справжнє свідчення його людяності та характеру.
Бойовий шлях Олександра — це приклад мужності, стійкості та самовідданості.
Він хоробро відбивав штурми окупантів на острові Козелинський, де отримав перше поранення.
Після лікування, не вагаючись, повернувся на фронт.
Наступним випробуванням став Вугледар.
Олександр разом із побратимами тримав позиції під постійними обстрілами.
Після наказу на відхід, поранений у руку та контужений, він разом із групою три доби пробирався до своїх під ворожими обстрілами та дронами.
Після чергового лікування і реабілітації він знову повернувся на передову —
цього разу на Запорізький напрямок, у район села Мала Токмачка.
Попри біль і поранення, Олександр ніколи не скаржився.
Він сумлінно виконував кожен наказ, проводячи на позиціях по 10–15 діб,
а загалом провів на передовій понад 100 днів.
Олександр Капуста був не лише воїном, а й бойовим медиком, який рятував життя своїх побратимів.
Його життя обірвалося 05 травня 2025 року під час мінометного обстрілу.
Олександр загинув, тримаючи позицію до останнього подиху.
Молодший сержант Олександр Капуста з позивним «Перець» віддав своє життя за Україну.
Його жертовність, відвага та незламний дух — це приклад справжнього Героя, гідного найвищої державної відзнаки.
За проявлену особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, просимо присвоїти Капусті Олександру Олександровичу звання Героя України (посмертно)
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Костюк Тетяна Володимирівна
13 січня 2026
2.
Колос Валентина Григорівна
13 січня 2026
3.
Штагер Дарина Олегівна
13 січня 2026
4.
Делик Галина Богданівна
13 січня 2026
5.
Дунаєвська Оксана Феліксівна
13 січня 2026
6.
Терещук Вікторія Віталіївна
13 січня 2026
7.
Кунець Марта Богданівна
13 січня 2026
8.
Кучинська Аліна Сергіївна
13 січня 2026
9.
Трунова Оксана Іванівна
13 січня 2026
10.
Андрусів Галина Василівна
13 січня 2026
11.
Щербина Світлана Анатоліївна
13 січня 2026
12.
Гавриленко Ольга Василівна
13 січня 2026
13.
Мандибура Тетяна Анатоліївна
13 січня 2026
14.
Савчук Марія Петрівна
13 січня 2026
15.
Дворська Вікторія Віталіївна
12 січня 2026
16.
Калюжна Олена Юріївна
12 січня 2026
17.
Сидоренко Яна Тарасівна
12 січня 2026
18.
Моцева Юлія Олексіївна
12 січня 2026
19.
Максимчук Олена Дмитрівна
12 січня 2026
20.
Мельничук Мар'яна Василівна
12 січня 2026
21.
Школьна Вікторія Юріївна
12 січня 2026
22.
Іляшенко Марина Василівна
12 січня 2026
23.
Пітусь Ірина Андріївна
12 січня 2026
24.
Федорчук Роман Романович
12 січня 2026
25.
Кияшко Раїса Володимирівна
12 січня 2026
26.
Скляр Ольга Ігорівна
12 січня 2026
27.
Плавко Ольга Олексіївна
12 січня 2026
28.
Шульга Олена Олександрівна
11 січня 2026
29.
Омельченко Ірина Сергіївна
11 січня 2026
30.
Толвай Яна Юріївна
11 січня 2026
1674
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 8 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.