№22/254380-еп
Прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту Капусті Олександру Олександровичу, 02 жовтня 1987 року народження, бойовому медику 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7356, який героїчно загинув 05 травня 2025 року в районі населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області, виконуючи бойове завдання
Автор (ініціатор): Шпунтенко Ілона Олександрівна
Дата оприлюднення: 21 жовтня 2025
Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Олександру Капусті, позивний «Перець»
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути клопотання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно)
молодшому сержанту Збройних Сил України Капусті Олександру Олександровичу (позивний «Перець»),
який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину.
Олександр Капуста, 02 жовтня 1987 року народження, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.
Його побратими згадують його як надзвичайно світлу, щиру та добру людину.
Один із них, Віталій, каже:
«Він був веселим, добрим, завжди на позитиві. Завжди приходив на допомогу побратимам — і в навчанні, і в побутових справах».
Ці слова — справжнє свідчення його людяності та характеру.
Бойовий шлях Олександра — це приклад мужності, стійкості та самовідданості.
Він хоробро відбивав штурми окупантів на острові Козелинський, де отримав перше поранення.
Після лікування, не вагаючись, повернувся на фронт.
Наступним випробуванням став Вугледар.
Олександр разом із побратимами тримав позиції під постійними обстрілами.
Після наказу на відхід, поранений у руку та контужений, він разом із групою три доби пробирався до своїх під ворожими обстрілами та дронами.
Після чергового лікування і реабілітації він знову повернувся на передову —
цього разу на Запорізький напрямок, у район села Мала Токмачка.
Попри біль і поранення, Олександр ніколи не скаржився.
Він сумлінно виконував кожен наказ, проводячи на позиціях по 10–15 діб,
а загалом провів на передовій понад 100 днів.
Олександр Капуста був не лише воїном, а й бойовим медиком, який рятував життя своїх побратимів.
Його життя обірвалося 05 травня 2025 року під час мінометного обстрілу.
Олександр загинув, тримаючи позицію до останнього подиху.
Молодший сержант Олександр Капуста з позивним «Перець» віддав своє життя за Україну.
Його жертовність, відвага та незламний дух — це приклад справжнього Героя, гідного найвищої державної відзнаки.
За проявлену особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, просимо присвоїти Капусті Олександру Олександровичу звання Героя України (посмертно)
Шановний пане Президенте!
Просимо Вас розглянути клопотання про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно)
молодшому сержанту Збройних Сил України Капусті Олександру Олександровичу (позивний «Перець»),
який героїчно загинув, захищаючи Батьківщину.
Олександр Капуста, 02 жовтня 1987 року народження, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.
Його побратими згадують його як надзвичайно світлу, щиру та добру людину.
Один із них, Віталій, каже:
«Він був веселим, добрим, завжди на позитиві. Завжди приходив на допомогу побратимам — і в навчанні, і в побутових справах».
Ці слова — справжнє свідчення його людяності та характеру.
Бойовий шлях Олександра — це приклад мужності, стійкості та самовідданості.
Він хоробро відбивав штурми окупантів на острові Козелинський, де отримав перше поранення.
Після лікування, не вагаючись, повернувся на фронт.
Наступним випробуванням став Вугледар.
Олександр разом із побратимами тримав позиції під постійними обстрілами.
Після наказу на відхід, поранений у руку та контужений, він разом із групою три доби пробирався до своїх під ворожими обстрілами та дронами.
Після чергового лікування і реабілітації він знову повернувся на передову —
цього разу на Запорізький напрямок, у район села Мала Токмачка.
Попри біль і поранення, Олександр ніколи не скаржився.
Він сумлінно виконував кожен наказ, проводячи на позиціях по 10–15 діб,
а загалом провів на передовій понад 100 днів.
Олександр Капуста був не лише воїном, а й бойовим медиком, який рятував життя своїх побратимів.
Його життя обірвалося 05 травня 2025 року під час мінометного обстрілу.
Олександр загинув, тримаючи позицію до останнього подиху.
Молодший сержант Олександр Капуста з позивним «Перець» віддав своє життя за Україну.
Його жертовність, відвага та незламний дух — це приклад справжнього Героя, гідного найвищої державної відзнаки.
За проявлену особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі, просимо присвоїти Капусті Олександру Олександровичу звання Героя України (посмертно)
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шаповалова Яна Костянтинівна
29 листопада 2025
2.
Шевченко Марина Михайлівна
28 листопада 2025
3.
Кордюк Тарас Богданович
28 листопада 2025
4.
Павленко Анатолій Анатолійович
28 листопада 2025
5.
Соловйова Антоніна Олександрівна
28 листопада 2025
6.
Галкіна Тетяна Іванівна
28 листопада 2025
7.
Чолак Ірина Олександрівна
28 листопада 2025
8.
Коваленко Наталя Олександрівна
28 листопада 2025
9.
Терех Світлана Петрівна
28 листопада 2025
10.
Рясна Наталія Олександрівна
28 листопада 2025
11.
Радіч Юлія Сергіївна
28 листопада 2025
12.
Синишин Іван Олексійович
28 листопада 2025
13.
Марущак Юлія Ігорівна
27 листопада 2025
14.
Тюх Людмила Ігорівна
27 листопада 2025
15.
Омельченко Марина Данилівна
27 листопада 2025
16.
Ставицька Романа Миколаївна
27 листопада 2025
17.
Селенко Ірина Василівна
27 листопада 2025
18.
Гринчишин Ірина Миколаївна
27 листопада 2025
19.
Войценко Світлана Василівна
26 листопада 2025
20.
Плотнікова Тетяна Миколаївна
26 листопада 2025
21.
Прядка Лариса Миколаївна
26 листопада 2025
22.
Грушицька Роксолана Володимирівна
26 листопада 2025
23.
Чайка Лілія Анатоліївна
26 листопада 2025
24.
Личко Ольга Григорівна
26 листопада 2025
25.
Повх Лілія Сергіївна
26 листопада 2025
26.
Щербина Олена Євгеніївна
25 листопада 2025
27.
Порохня Олександра Олександрівна
25 листопада 2025
28.
Падалка Любов Федорівна
25 листопада 2025
29.
Танцюра Олена Володимирівна
25 листопада 2025
30.
Серевко Надія Романівна
25 листопада 2025
1331
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 54 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.