ЛУК’ЯНЮК ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ (позивний «Жмен») 01 лютого 1990 р. — 03 жовтня 2025 р.
Євген Лук’янюк народився 1 лютого 1990 року в місті Києві. Навчався у Дарницькому ліцеї №303. З юних років вирізнявся активною громадянською позицією, щирим патріотизмом і любов’ю до України.
Був учасником численних громадських ініціатив, координатором Комітету визволення політв’язнів, активістом молодіжного руху, захисником прав людини. Брав участь у патріотичних акціях та волонтерських проєктах, допомагаючи тим, хто потребував підтримки.
Євген — футбольний фанат клубу «Динамо Київ», активний представник спільноти ультрас, який завжди поєднував спортивний дух із відданістю національній ідеї. У мирному житті працював кухарем, був талановитим кулінаром і організатором, який умів гуртувати людей навколо добрих справ.
З початком повномасштабного вторгнення росії пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Служив оператором безпілотних літальних апаратів у складі 210-го окремого штурмового підрозділу. Воював на Покровському та Запорізькому напрямках. Проявив себе як мужній, спокійний і відповідальний воїн, який ніколи не уникав небезпеки й завжди був поруч із побратимами у найважчі моменти боїв.
3 жовтня 2025 року Євген Лук’янюк героїчно загинув під час виконання бойового завдання в селі Приморське Запорізької області, прикриваючи своїх побратимів від атаки ворожого дрона. Його відвага та відданість стали прикладом справжнього служіння Україні.
Похований із військовими почестями на Бортничанському кладовищі міста Києва.
Після себе залишив люблячу дружину та маленьку дитину.
Євген Лук’янюк — приклад гідності, честі, мужності та любові до Батьківщини. Його життя й подвиг є втіленням духу нескореної України. Вічна слава Герою України!
ЛУК’ЯНЮК ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ позивний «Жмен» 01.02.1990 р. — 03.10.2025 р. Герой України, посмертно.