Шановний головнокомандуваче, пане президенте України- Володимире Олександровичу!
Ми родина загиблого воїна, звертаємося до Вас з проханням присвоїти звання Героя України відданому сину своєї Батьківщини, солдату, стрільцю-зенітнику 1 взводу 2 відділення зенітної ракетної артилерійської батареї 115 бригади, який мужньо загинув 25.06.2025 року під час виконання бойового завдання біля н.п.Нова Кругляківка Ізюмського району Харківської області - Никитенку Максиму Миколайовичу!
Никитенко Максим народився 25.03.1982 року у м.Щорс (нині Сновськ) Чернігівської області, здобув загальну середню освіту і отримав професію столяр-тесляр у Сновському ВПУЛГ. Довгий час був приватним підприємцем, згодом працював монтером колій на залізниці у м.Київ. У день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, перебував на роботі на залізниці. Розуміючи всю трагедію, яка відбувалася в країні і маючи можливість приїхати до своєї родини у Сновськ (в окупації на той момент), він залишився працювати, оскільки розумів, що колії необхідно підтримувати у належному стані, бо дуже багато потягів з переселенцями із різних куточків України, їхали саме до Києва, адже на той момент це був єдиний "хаб" для порятунку цивільного населення. Маючи бронювання від служби під час воєнного стану, Никитенко Максим проявив виняткову мужність та відданість українському народу, добровільно пішов на захист територіальної цілісності та суверенітету України і був призваний по мобілізації Корюківським РТЦК та СП 06.09.2022 року на службу до Збройних сил України.
З початку проходження служби, став у стрій до військової частини А4044, на посаду радіотелефоніст 1 ОБРСПП ім.Івана Богуна та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України в Харківській та Донецькій областях. З 11.12.2023 року був переведений до в/ч А4053 згідно наказу командувача Сухопутних військ ЗСУ на посаду стрільця-зенітника 1 зенітного ракетного взводу ЗРАБАТР, де до дати загибелі проходив службу і брав участь у боях за Україну в Донецькій та Харківській областях, згідно бойових розпоряджень.
Його вчинки стали прикладом незламності, патріотизму та любові до Батьківщини. Був нагороджений відзнаками:
- Учасник бойових дій;
- Захиснику України;
та Грамотою "НАРОДЖЕНІ ВОГНЕМ" з нагоди дня піхоти.
Максим своїми діями показував приклад зразкового виконання службових обов'язків та поставлених завдань перед побратимами та особовим складом. Досконало проявив свої професійні здібності під час оборони м.Куп'янськ. Всі знали його як Людину з великим серцем та гострим відчуттям справедливості. Він був чудовим чоловіком і беззаперечно-мужнім хазяїном для дружини, найкращим татком для своєї донечки та неймовірно люблячим сином для матері. Україна та всі ми втратили справжнього Захисника, який ставив свої обов'язки перед державою вище власного життя і був вірний їй до останнього подиху.
Загинув Никитенко Максим Миколайович під час бойового завдання біля н.п.Нова Кругляківка Ізюмського району Харківської області 25.06.25р від ворожого FPV дрона, закривши собою поранених побратимів з сусідньої позиції, яких необхідно було еваукуювати. Але підступний ворог скористався змогою нищити все і всіх. Завдяки вчинку Максима, весь екіпаж авто і поранені вижили, та завдячують йому за врятовані життя.
Шановний Володимире Олександровичу, відповідно до Закону України "Про державні нагороди України" звання Герой України присвоюється за визначні заслуги перед державою та суспільством, тому прошу удостоїти подвиг мого чоловіка Никитенка Максима Миколайовича (позивний Кекс) почесним званням Героя України (посмертно).
Слава Україні! Героям Слава!!!
З повагою дружина Никитенко Вікторія від імені родини загиблого Захисника!