Пане Президенте, звертаюсь до Вас з пропозицією щодо вдосконалення нинішньої Стратегії сталого розвитку «Україна 2020», яку в зв'язку з поточною макроекономічною ситуацією в країні необхідно терміново корегувати. Стратегія 2020 була розроблена виходячи з інтересів Януковича і його сподвижників, велика частина з яких не має політичного впливу в країні. Необхідно прийняти власну Стратегію сталого розвитку для відновлення повноцінних циклів виробництва в країні, залучення інвестицій як з-за кордону, так і з кишень місцевих олігархів, створення підприємств з високотехнологічною продукцією, яка також матиме високу додану вартість, що природним чином відіб'ється на податкових надходженнях до місцевих і загальнодержавний бюджети.
На мій погляд, Стратегія 2020 має значну кількість мінусів, більшу частину яких я хотів би нейтралізувати за допомогою власних пропозицій і підсумкового формування Стратегії розвитку до 2030 року.
• Режим правління. Перехід від парламентсько-президентської форми правління до президентської автократії. Парламентарії, що представляють велику кількість фракцій, у виняткових моментах, подібних строковим формування коаліції, повинні об'єднуватись в єдине ціле, а не висувати свої власні інтереси вище потреб країни. Вплив Президента на парламент має бути вирішальним.
• Приватизація. Широка приватизація державної і нікому не потрібної власності. Для того, щоб залучити інвестиції, державі необхідно створити конкурентні переваги української землі перед іншими країнами Східної Європи. Що ми можемо запропонувати? Україна має значні земельні і водні ресурси, а найголовніше занедбані, зруйновані і не потрібні останки радянського минулого - колишні заводи і підприємства, які в даний момент приносять лише збитки. Тому пропонується виставити на приватизацію більшість порожніх підприємств і пов'язаної промисловості, тим самим залучити зарубіжних інвесторів, за допомогою яких забезпечити регіони сучасними робочими місцями і надходженнями до місцевих бюджетів.
• Оголошена Президентом децентралізація. Пропонується реформування регіональної політики Києва в частині надання прав, але і, відповідно, обов'язків на місцевий рівень. Так, наприклад, пропонується виділення особливостей регіонів в окремі кластери на рівні країн. Першим очевидним кластером областей є промислово-виробничий комплекс південного сходу країни. Економічні переваги даного регіону повинні йти на користь всій Україні, відповідно, в даному регіоні необхідно підвищити податкову базу від видобутку і розробки надр і природних ресурсів. Наступним кластером бачиться портове господарство прибережних областей держави. В даному випадку бачиться розвиток морського і річкового судноплавства, відповідно, необхідно створення особливих умов для розвитку даних галузей виробництва і послуг, що призведе до подальшого вдосконалення торгових взаємин з іноземними державами. Далі Західні регіони необхідно трансформувати в транзитні зони, так би мовити, коридори для входження європейських товарів на внутрішній ринок. Для повноцінного втілення транзитної зони на заході країни необхідно наділити Закарпатську область автономним економічним і адміністративним статусом, що дозволить мінімізувати адміністративний тиск на іноземних підприємців та вантажопотік європейських товарів. Також області з чорноземними грунтами повинні стати драйверами зростання зарубіжних поставок плодоовочевої продукції, а щоб стати таким драйвером, необхідно знизити податкове навантаження на підприємства, що займаються сучасним сільським господарством.
Таким чином, пане Президенте, пропоную включити дані пункту до Стратегії 2030 яка стане вашим головним козирем на наступних президентських виборах, а Ваші діти і все населення України буде Вами пишатися за відновлення економіки, щиру турботу про власне населення і бажання внести свій вклад в історію незалежної України.