№22/254544-еп
Присвоєння звання «Героя України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України солдату Козаку Богдану Юрійовичу.
Автор (ініціатор): Попович Богдана Миколаївна
Дата оприлюднення: 23 жовтня 2025
Шановний Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) хороброму воїну та справжньому патріоту України, солдату Козаку Богдану Юрійовичу 19.10.1999 р.н., уродженцю с.Бобівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Богдан Козак - позивний «Турбо» прийняв військову присягу ще 01.06.2019 р. у військовій частина 9930.
05.01.2023 р. - підписав контракт з навчально механізованим полком в\ч А1048.
В період з 09.01.2023р. по 24.01.23р. здобув кваліфікацію «Кулеметник ККМ BOC-101».
З 23.08.2024 р. перебував на військовій службі в в\ч А0998.
Бойовий шлях Козак Богдан розпочав поблизу міста Торецьк, на ділянці фронту неподалік Майорська, пізніше були такі населені пункти, як - Дружба, Шуми, Південне, Торецьк, Нью-Йорк.
Також Богдан, як відданий син своєї держави виконував бойові завдання в Богданівці, Калинівці, Часовому Ярі.
Пізніше були н.п Оріхово-Василівка і знову Часів Яр, який став останнім в його житті.
До початку повномасштабної війни Богдан навчався у медичному коледжі. Він мріяв присвятити своє життя медицині та допомозі людям, проте не встиг завершити навчання та був призваний до служби в армії. Після проходження строкової служби він одразу вступив до лав Збройних Сил України. Його життєвий шлях – це приклад безкорисливого служіння та готовності жертвувати власними мріями заради захисту Батьківщини. Він гідний син своєї матері і своєї України.
На жаль шлях Богдана Козака завершився 16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Близько 04:30 год. в районі н.п. Часів Яр Донецької області в ході планового мінування позицій внаслідок спрацювання невідомого вибухового пристрою противника Богдан отримав поранення, які були несумісними з життям.
Йому було лише 25 років. В нього були плани та мрії, він хотів створити сім’ю, хотів кохати та бути коханим. Богдан був відважним, справжнім та мужнім. Він любив свою матір, яка залишилась одна без сенсу свого життя, любив своє життя та завжди брав максимум від нього.
Будучи на війні його побратими казали, що він ніколи не падав духом, а навпаки всіх загартовував і казав, що з усім впораються.
Солдат Козак Богдан Юрійович, справжній Герой, який заслуговує на присвоєння почесного звання «Героя України» оскільки до останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше - своє Життя.
Шана та вічна пам'ять Герою!
Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу!
«Богдан завжди йшов перший, завжди був безстрашним».
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) хороброму воїну та справжньому патріоту України, солдату Козаку Богдану Юрійовичу 19.10.1999 р.н., уродженцю с.Бобівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Богдан Козак - позивний «Турбо» прийняв військову присягу ще 01.06.2019 р. у військовій частина 9930.
05.01.2023 р. - підписав контракт з навчально механізованим полком в\ч А1048.
В період з 09.01.2023р. по 24.01.23р. здобув кваліфікацію «Кулеметник ККМ BOC-101».
З 23.08.2024 р. перебував на військовій службі в в\ч А0998.
Бойовий шлях Козак Богдан розпочав поблизу міста Торецьк, на ділянці фронту неподалік Майорська, пізніше були такі населені пункти, як - Дружба, Шуми, Південне, Торецьк, Нью-Йорк.
Також Богдан, як відданий син своєї держави виконував бойові завдання в Богданівці, Калинівці, Часовому Ярі.
Пізніше були н.п Оріхово-Василівка і знову Часів Яр, який став останнім в його житті.
До початку повномасштабної війни Богдан навчався у медичному коледжі. Він мріяв присвятити своє життя медицині та допомозі людям, проте не встиг завершити навчання та був призваний до служби в армії. Після проходження строкової служби він одразу вступив до лав Збройних Сил України. Його життєвий шлях – це приклад безкорисливого служіння та готовності жертвувати власними мріями заради захисту Батьківщини. Він гідний син своєї матері і своєї України.
На жаль шлях Богдана Козака завершився 16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Близько 04:30 год. в районі н.п. Часів Яр Донецької області в ході планового мінування позицій внаслідок спрацювання невідомого вибухового пристрою противника Богдан отримав поранення, які були несумісними з життям.
Йому було лише 25 років. В нього були плани та мрії, він хотів створити сім’ю, хотів кохати та бути коханим. Богдан був відважним, справжнім та мужнім. Він любив свою матір, яка залишилась одна без сенсу свого життя, любив своє життя та завжди брав максимум від нього.
Будучи на війні його побратими казали, що він ніколи не падав духом, а навпаки всіх загартовував і казав, що з усім впораються.
Солдат Козак Богдан Юрійович, справжній Герой, який заслуговує на присвоєння почесного звання «Героя України» оскільки до останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше - своє Життя.
Шана та вічна пам'ять Герою!
Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу!
«Богдан завжди йшов перший, завжди був безстрашним».
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Федчук Іванна Іванівна
22 січня 2026
2.
Скрипка Дарина Василівна
22 січня 2026
3.
Платонова Тетяна Леонідівна
22 січня 2026
4.
Федоренко Олена Олександрівна
22 січня 2026
5.
Пантус Оксана Олександрівна
22 січня 2026
6.
Тиха Любов Іванівна
22 січня 2026
7.
Леміш Анна Вікторівна
22 січня 2026
8.
Сокова Ярослава Олександрівна
22 січня 2026
9.
Соколова Тетяна Володимирівна
22 січня 2026
10.
Катаранчук Георгій Володимирович
22 січня 2026
11.
Андреєва Ірина Вікторівна
22 січня 2026
12.
Цибенко Наталя Анатоліївна
22 січня 2026
13.
Кулиняк Василина Степанівна
22 січня 2026
14.
Фірут Світлана Ігорівна
22 січня 2026
15.
Ілікуца Алла Віталіївна
22 січня 2026
16.
Панасюк Тетяна Петрівна
22 січня 2026
17.
Кропива Світлана Володимирівна
22 січня 2026
18.
Шишолик Ірина Романівна
22 січня 2026
19.
Лубенець Анастасія Євгенівна
22 січня 2026
20.
Беш Соломія Андріївна
22 січня 2026
21.
Журавель Тетяна Миколаївна
22 січня 2026
22.
Куцак Наталія Олександрівна
22 січня 2026
23.
Герасимова Юлія Миколаївна
21 січня 2026
24.
Зюзя Каріна Володимирівна
21 січня 2026
25.
Надєєва Дар'я Олександрівна
21 січня 2026
26.
Кісільов Олег Борисович
21 січня 2026
27.
Шумбар Анастасія Олександрівна
21 січня 2026
28.
Лучків Зоряна Ігорівна
21 січня 2026
29.
Кирилюк Ольга Володимирівна
21 січня 2026
30.
Логойда Галина Михайлівна
21 січня 2026