№22/254544-еп
Присвоєння звання «Героя України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України солдату Козаку Богдану Юрійовичу.
Автор (ініціатор): Попович Богдана Миколаївна
Дата оприлюднення: 23 жовтня 2025
Шановний Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) хороброму воїну та справжньому патріоту України, солдату Козаку Богдану Юрійовичу 19.10.1999 р.н., уродженцю с.Бобівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Богдан Козак - позивний «Турбо» прийняв військову присягу ще 01.06.2019 р. у військовій частина 9930.
05.01.2023 р. - підписав контракт з навчально механізованим полком в\ч А1048.
В період з 09.01.2023р. по 24.01.23р. здобув кваліфікацію «Кулеметник ККМ BOC-101».
З 23.08.2024 р. перебував на військовій службі в в\ч А0998.
Бойовий шлях Козак Богдан розпочав поблизу міста Торецьк, на ділянці фронту неподалік Майорська, пізніше були такі населені пункти, як - Дружба, Шуми, Південне, Торецьк, Нью-Йорк.
Також Богдан, як відданий син своєї держави виконував бойові завдання в Богданівці, Калинівці, Часовому Ярі.
Пізніше були н.п Оріхово-Василівка і знову Часів Яр, який став останнім в його житті.
До початку повномасштабної війни Богдан навчався у медичному коледжі. Він мріяв присвятити своє життя медицині та допомозі людям, проте не встиг завершити навчання та був призваний до служби в армії. Після проходження строкової служби він одразу вступив до лав Збройних Сил України. Його життєвий шлях – це приклад безкорисливого служіння та готовності жертвувати власними мріями заради захисту Батьківщини. Він гідний син своєї матері і своєї України.
На жаль шлях Богдана Козака завершився 16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Близько 04:30 год. в районі н.п. Часів Яр Донецької області в ході планового мінування позицій внаслідок спрацювання невідомого вибухового пристрою противника Богдан отримав поранення, які були несумісними з життям.
Йому було лише 25 років. В нього були плани та мрії, він хотів створити сім’ю, хотів кохати та бути коханим. Богдан був відважним, справжнім та мужнім. Він любив свою матір, яка залишилась одна без сенсу свого життя, любив своє життя та завжди брав максимум від нього.
Будучи на війні його побратими казали, що він ніколи не падав духом, а навпаки всіх загартовував і казав, що з усім впораються.
Солдат Козак Богдан Юрійович, справжній Герой, який заслуговує на присвоєння почесного звання «Героя України» оскільки до останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше - своє Життя.
Шана та вічна пам'ять Герою!
Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу!
«Богдан завжди йшов перший, завжди був безстрашним».
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) хороброму воїну та справжньому патріоту України, солдату Козаку Богдану Юрійовичу 19.10.1999 р.н., уродженцю с.Бобівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Богдан Козак - позивний «Турбо» прийняв військову присягу ще 01.06.2019 р. у військовій частина 9930.
05.01.2023 р. - підписав контракт з навчально механізованим полком в\ч А1048.
В період з 09.01.2023р. по 24.01.23р. здобув кваліфікацію «Кулеметник ККМ BOC-101».
З 23.08.2024 р. перебував на військовій службі в в\ч А0998.
Бойовий шлях Козак Богдан розпочав поблизу міста Торецьк, на ділянці фронту неподалік Майорська, пізніше були такі населені пункти, як - Дружба, Шуми, Південне, Торецьк, Нью-Йорк.
Також Богдан, як відданий син своєї держави виконував бойові завдання в Богданівці, Калинівці, Часовому Ярі.
Пізніше були н.п Оріхово-Василівка і знову Часів Яр, який став останнім в його житті.
До початку повномасштабної війни Богдан навчався у медичному коледжі. Він мріяв присвятити своє життя медицині та допомозі людям, проте не встиг завершити навчання та був призваний до служби в армії. Після проходження строкової служби він одразу вступив до лав Збройних Сил України. Його життєвий шлях – це приклад безкорисливого служіння та готовності жертвувати власними мріями заради захисту Батьківщини. Він гідний син своєї матері і своєї України.
На жаль шлях Богдана Козака завершився 16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Близько 04:30 год. в районі н.п. Часів Яр Донецької області в ході планового мінування позицій внаслідок спрацювання невідомого вибухового пристрою противника Богдан отримав поранення, які були несумісними з життям.
Йому було лише 25 років. В нього були плани та мрії, він хотів створити сім’ю, хотів кохати та бути коханим. Богдан був відважним, справжнім та мужнім. Він любив свою матір, яка залишилась одна без сенсу свого життя, любив своє життя та завжди брав максимум від нього.
Будучи на війні його побратими казали, що він ніколи не падав духом, а навпаки всіх загартовував і казав, що з усім впораються.
Солдат Козак Богдан Юрійович, справжній Герой, який заслуговує на присвоєння почесного звання «Героя України» оскільки до останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше - своє Життя.
Шана та вічна пам'ять Герою!
Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу!
«Богдан завжди йшов перший, завжди був безстрашним».
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кобак Ростислав Юрійович
28 грудня 2025
2.
Редькович Ірина Юріївна
28 грудня 2025
3.
Кірна Катерина Вікторівна
28 грудня 2025
4.
Хрущ Ірина Анатоліївна
28 грудня 2025
5.
Бованенко Віталій Сергійович
28 грудня 2025
6.
Люльчак Галина Романівна
28 грудня 2025
7.
Тутиніна Людмила Володимирівна
28 грудня 2025
8.
Оснач Олена Костянтинівна
28 грудня 2025
9.
Верченко Ольга Сергіївна
28 грудня 2025
10.
Бобок Катерина Миколаївна
28 грудня 2025
11.
Сібірьов Богдан Євгенович
28 грудня 2025
12.
Масік Людмила Олексіївна
28 грудня 2025
13.
Гречин Ніколетта Миколаївна
28 грудня 2025
14.
Дашкович Дарія Вікторівна
28 грудня 2025
15.
Шокот Ірина Анатоліївна
28 грудня 2025
16.
Ковнір Наталія Володимирівна
28 грудня 2025
17.
Огданська Анна Олександрівна
28 грудня 2025
18.
Личак Ганна Петрівна
27 грудня 2025
19.
Синиця Олександра Сергіївна
27 грудня 2025
20.
Качечка Тетяна Володимирівна
27 грудня 2025
21.
Ласкіна Ірина Олександрівна
27 грудня 2025
22.
Павлюк Іванна Ярославівна
27 грудня 2025
23.
Караульна Анна Миколаївна
27 грудня 2025
24.
Бондаренко Олена Валентинівна
27 грудня 2025
25.
Маламура Юлія Станіславівна
27 грудня 2025
26.
Трубчанінова Анастасія Євгеніївна
27 грудня 2025
27.
Сахновська Анжеліка Ігорівна
27 грудня 2025
28.
Ковальчук Неля Федорівна
27 грудня 2025
29.
Пелехата-Леськів Любомира Михайлівна
27 грудня 2025
30.
Котенко Станіслав Євгенович
27 грудня 2025
16408
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 27 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.