№22/254544-еп
Присвоєння звання «Героя України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України солдату Козаку Богдану Юрійовичу.
Автор (ініціатор): Попович Богдана Миколаївна
Дата оприлюднення: 23 жовтня 2025
Шановний Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) хороброму воїну та справжньому патріоту України, солдату Козаку Богдану Юрійовичу 19.10.1999 р.н., уродженцю с.Бобівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Богдан Козак - позивний «Турбо» прийняв військову присягу ще 01.06.2019 р. у військовій частина 9930.
05.01.2023 р. - підписав контракт з навчально механізованим полком в\ч А1048.
В період з 09.01.2023р. по 24.01.23р. здобув кваліфікацію «Кулеметник ККМ BOC-101».
З 23.08.2024 р. перебував на військовій службі в в\ч А0998.
Бойовий шлях Козак Богдан розпочав поблизу міста Торецьк, на ділянці фронту неподалік Майорська, пізніше були такі населені пункти, як - Дружба, Шуми, Південне, Торецьк, Нью-Йорк.
Також Богдан, як відданий син своєї держави виконував бойові завдання в Богданівці, Калинівці, Часовому Ярі.
Пізніше були н.п Оріхово-Василівка і знову Часів Яр, який став останнім в його житті.
До початку повномасштабної війни Богдан навчався у медичному коледжі. Він мріяв присвятити своє життя медицині та допомозі людям, проте не встиг завершити навчання та був призваний до служби в армії. Після проходження строкової служби він одразу вступив до лав Збройних Сил України. Його життєвий шлях – це приклад безкорисливого служіння та готовності жертвувати власними мріями заради захисту Батьківщини. Він гідний син своєї матері і своєї України.
На жаль шлях Богдана Козака завершився 16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Близько 04:30 год. в районі н.п. Часів Яр Донецької області в ході планового мінування позицій внаслідок спрацювання невідомого вибухового пристрою противника Богдан отримав поранення, які були несумісними з життям.
Йому було лише 25 років. В нього були плани та мрії, він хотів створити сім’ю, хотів кохати та бути коханим. Богдан був відважним, справжнім та мужнім. Він любив свою матір, яка залишилась одна без сенсу свого життя, любив своє життя та завжди брав максимум від нього.
Будучи на війні його побратими казали, що він ніколи не падав духом, а навпаки всіх загартовував і казав, що з усім впораються.
Солдат Козак Богдан Юрійович, справжній Герой, який заслуговує на присвоєння почесного звання «Героя України» оскільки до останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше - своє Життя.
Шана та вічна пам'ять Герою!
Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу!
«Богдан завжди йшов перший, завжди був безстрашним».
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Героя України» (посмертно) хороброму воїну та справжньому патріоту України, солдату Козаку Богдану Юрійовичу 19.10.1999 р.н., уродженцю с.Бобівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Богдан Козак - позивний «Турбо» прийняв військову присягу ще 01.06.2019 р. у військовій частина 9930.
05.01.2023 р. - підписав контракт з навчально механізованим полком в\ч А1048.
В період з 09.01.2023р. по 24.01.23р. здобув кваліфікацію «Кулеметник ККМ BOC-101».
З 23.08.2024 р. перебував на військовій службі в в\ч А0998.
Бойовий шлях Козак Богдан розпочав поблизу міста Торецьк, на ділянці фронту неподалік Майорська, пізніше були такі населені пункти, як - Дружба, Шуми, Південне, Торецьк, Нью-Йорк.
Також Богдан, як відданий син своєї держави виконував бойові завдання в Богданівці, Калинівці, Часовому Ярі.
Пізніше були н.п Оріхово-Василівка і знову Часів Яр, який став останнім в його житті.
До початку повномасштабної війни Богдан навчався у медичному коледжі. Він мріяв присвятити своє життя медицині та допомозі людям, проте не встиг завершити навчання та був призваний до служби в армії. Після проходження строкової служби він одразу вступив до лав Збройних Сил України. Його життєвий шлях – це приклад безкорисливого служіння та готовності жертвувати власними мріями заради захисту Батьківщини. Він гідний син своєї матері і своєї України.
На жаль шлях Богдана Козака завершився 16 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Близько 04:30 год. в районі н.п. Часів Яр Донецької області в ході планового мінування позицій внаслідок спрацювання невідомого вибухового пристрою противника Богдан отримав поранення, які були несумісними з життям.
Йому було лише 25 років. В нього були плани та мрії, він хотів створити сім’ю, хотів кохати та бути коханим. Богдан був відважним, справжнім та мужнім. Він любив свою матір, яка залишилась одна без сенсу свого життя, любив своє життя та завжди брав максимум від нього.
Будучи на війні його побратими казали, що він ніколи не падав духом, а навпаки всіх загартовував і казав, що з усім впораються.
Солдат Козак Богдан Юрійович, справжній Герой, який заслуговує на присвоєння почесного звання «Героя України» оскільки до останнього свого подиху боронив територію нашої країни, віддавши найцінніше - своє Життя.
Шана та вічна пам'ять Герою!
Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу!
«Богдан завжди йшов перший, завжди був безстрашним».
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Митник Марта Любомирівна
10 грудня 2025
2.
Мачко Діана Дмитрівна
10 грудня 2025
3.
Музичка Ольга Петрівна
10 грудня 2025
4.
Бернацька Валерія Сергіївна
10 грудня 2025
5.
Георгійчук Галина Миколаївна
10 грудня 2025
6.
Антоняк Тетяна Василівна
10 грудня 2025
7.
Дуда Вікторія Володимирівна
10 грудня 2025
8.
Басов Максим Вікторович
10 грудня 2025
9.
Лозинська Ірина Андріівна
10 грудня 2025
10.
Мільничук Сергій Сергійович
09 грудня 2025
11.
Ткачук Ольга Василівна
09 грудня 2025
12.
Павлюк Анна Анатоліївна
09 грудня 2025
13.
Дворак Лариса Степанівна
09 грудня 2025
14.
Підмазко Ганна Іванівна
09 грудня 2025
15.
Перепічаєва Наталя Олександрівна
09 грудня 2025
16.
Ткаченко Дмитро Володимирович
09 грудня 2025
17.
Мельничук Олена Вячеславівна
09 грудня 2025
18.
Алєксєєва Олена Олексіївна
09 грудня 2025
19.
Яременюк Оксана Олегівна
09 грудня 2025
20.
Василинчук Василь Павлович
09 грудня 2025
21.
Шевчук Валентина Валентинівна
09 грудня 2025
22.
Чакава Ірина Євгеніївна
09 грудня 2025
23.
Краснопольський Назарій Михайлович
09 грудня 2025
24.
Хайнус Мар'ян Володимирович
09 грудня 2025
25.
Конюшенко Ірина Павлівна
09 грудня 2025
26.
Туряниця Інна Георгіївна
09 грудня 2025
27.
Кравецька Валентина Юріївна
09 грудня 2025
28.
Верешко Ганна Володимирівна
09 грудня 2025
29.
Синьогуб Лариса Павлівна
09 грудня 2025
30.
Іващенко Олена Володимирівна
09 грудня 2025
11801
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 45 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.