Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ солдату стрільцю -санітару військової частини А 4821 волонтеру з Польщі, ВІКОЛУ РОМАНУ ВАСИЛЬОВИЧУ,15.08.1986 року народження, який 9 років проживав та працював закордоном. З перших днів повномаштабного вторгнення забирав жінок з дітьми на кордоні та розвозив по своїх знайомих, а згодом до центру для біженців у Варшаві. Далі допомогав з гуманітарною допомогою для мешканців Житомирщини, а також військовим. Потім сам добровільно пішов у військомат, щоб захищати Батьківщину. Воїн РОМАН, СОЛДАТ СТРІЛЕЦЬ-САНІТАР 3-го стрілецького відділення, 2-го стрілецького взводу, 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону, 68 ОЄБр ім. Олекси Довбуша, приєднався до сил оборони, згодом потрапив на службу у 420 окремий стрілецький батальйон, де проходив службу у складі 68 бригади, на Луганщині, поблизу Сватового. Згоди його 420 батальйон, разом із 68 бригадою був переведений на найважчу ділянку фронту, під Авдіївку! Приймаючи участь в обороні поблизу села Семенівка, Роман зазнав поранення, але після лікування та з осколками, які неможливо було витягнути з тіла все ж таки повернувся у штат підрозділу. На кінці серпня родині Романа прийшло сповіщення що воїн зник безвісти. Протягом 13 місяців жили надією, вірили і чекали, що Роман
На протязі 13 місяців родина жила надією, вірили і чекали, що Роман подасть звісточку проте, що живий і повернеться із полону. Але нажаль цього не сталося. Збіг ДНК підтвердила загибель воїна, ВІКОЛА РОМАНА ВАСИЛЬВИЧА.
СТРІЛЕЦЬ-САНІТАР Роман, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Маринівка, Покровського району, Донецької області, будучи вірним військовій присязі, стоявши на обороні Україну, поліг у бою саме у день незалежності України 24 серпня 2024 року, яку він так любив і захищав, захищав український народ і нашу свободу, відав життя на полі битви за нас, за Україну!