Про присвоєння ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому лейтенанту, Лісовому Григорію Федоровичу (посмертно)!

Шановний Пане Президенте!
Я, Лісова Олена Володимирівна, звертаюся до Вас з проханням розглянути моє звернення та нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно), мого чоловіка, старшого лейтенанта, командира танкового взводу танкової роти танкового батальйону, Лісового Григорія Федоровича за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Григорій Федорович Лісовий - людина з великої літери. Добрий, щирий, безмежно відданий Україні і людям. Він був не лише воїном - захисником і волонтером, він був громадським діячем, активним членом політичної партії "СЛУГА НАРОДУ" та депутатом VIII скликання Фастівської районної ради Київської області. У мирному житті він завжди дбав про розвиток громади та району, підтримував соціальні ініціативи, його знали як людину дії, який ніколи не стояв осторонь, а брав ініціативу і відповідальність та допомагав тим, хто поруч.
З перших днів повномасштабного вторгнення він став одним з рушіїв волонтерського руху "НЕЗЛАМНІ", допомагаючи нашим захисникам усім, чим міг - від продуктів і тепловізорів до дронів, буржуйок і всього необхідного для фронту. Він не рахував ні кілометрів, ні днів, ні сил - лише життя, які завдяки йому продовжувалися на передовій. А потім вирішив, що цієї допомоги вже замало - треба ставати поруч з хлопцями. Так Григорій став до лав Збройних Сил України. Будучи командиром 3 танкової роти 30 ОМБр імені князя Костянтина Острозького, що героїчно боронила Донецьку область, продовжував дбати і забезпечувати всім необхідним своїх побратимів.
Але 6 вересня 2025 року, поблизу населеного пункту Липівка Бахмутського району Донецької області, Григорій Лісовий здійснив подвиг, який не залишає байдужим жодного серця: вступив у нерівний двобій з ворожим дроном, намагаючись перерізати оптоволоконний кабель управління, щоб врятувати техніку і майно бригади, якою опікувався та життя своїх побратимів. Він зробив усе, щоб ворог не знищив нашу техніку і врятував своїми діями побратимів. Зробив це ціною власного життя.
Григорій Лісовий був прикладом справжнього українського серця - чесного, сміливого, незламного. Його смерть - невимовний біль для рідних, друзів, побратимів, громади. Його життя - натхнення для всіх, хто продовжує боротьбу з ворогом далі.
Ми, підписанти цієї петиції, звертаємося з проханням нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Григорія Федоровича Лісового (посмертно) за відважні та героїчні дії, виявлені під час виконання бойових завдань та самопожертву і вірність Україні до останнього подиху.