№22/254634-еп

Присвоєння звання Герой України (посмертно) старшому солдату 66 окремої механізованої бригади ім. князя Мстислава Хороброго (в/ч A7014) БОЙКУ ВОЛОДИМИРУ ІВАНОВИЧУ.

Автор (ініціатор): Бойко Діана Володимирівна
Дата оприлюднення: 27 жовтня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!

Звертаюсь до Вас із проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму батьку - старшому солдату БОЙКУ ВОЛОДИМИРУ ІВАНОВИЧУ, який віддав своє життя у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Бойко Володимир Іванович народився 17 квітня 1980 року в селі Медведівка Черкаської області. Після закінчення місцевої школи займався будівництвом. Згодом здобув фах газоелектрозварювальника 4-го розряду у Центрі навчання робітників СУЕМ. Проходив службу у Десантно-штурмових військах ЗСУ. Був працьовитою, доброю та шанованою людиною серед односельців. У мирному житті захоплювався ковальством і столярством. Любив мисливство, верхову їзду, природу та просте сільське життя.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Володимир не залишився осторонь і добровільно став на захист Батьківщини. У квітні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України, де отримав позивний «Hunter» (мисливець).
Служив у складі 66 окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго (в/ч А7014) на посаді водія-заправника. Брав безпосередню участь у бойових діях в складі піхоти на Лиманському та Покровському напрямках Донецької області, де проявив себе як відданий, мужній та дисциплінований воїн. Незважаючи на поранення, повертався до служби й продовжував виконувати бойові завдання, пліч-о-пліч зі своїми побратимами.

27 січня 2025 року, поблизу села Новосадове Краматорського району Донецької області, старший солдат Бойко Володимир Іванович загинув унаслідок влучання ворожого дрона-камікадзе, зазнав важких поранень і втративши велику кількість крові, загинув на місці мужньо виконуючи бойове завдання.
Володимир до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, проявивши незламність духу, відвагу та самопожертву заради України. Його життя - це приклад справжнього патріотизму, людяності та любові до Батьківщини.

Поховали Володимира в рідному селі Медведівка Черкаської області. У нього залишились дружина та дві доньки.

З огляду на значний внесок у захисті держави, бездоганне виконання військового обов’язку, проявлену мужність, стійкість та героїзм, ПРОШУ РОЗГЛЯНУТИ МОЖЛИВІСТЬ ПРИСВОЄННЯ СТАРШОМУ СОЛДАТУ БОЙКУ ВОЛОДИМИРУ ІВАНОВИЧУ ЗВАННЯ ГЕРОЙ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО)
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гонта Катерина Олександрівна
27 січня 2026
2.
Гиндиляк Олександра Іванівна
27 січня 2026
3.
Пиріжок Людмила Іванівна
27 січня 2026
4.
Головань Людмила Олегівна
27 січня 2026
5.
Григоренко Галина Петрівна
27 січня 2026
6.
Загородня Анна Михайлівна
27 січня 2026
7.
Кравець Олена Юріївна
27 січня 2026
8.
Заводиленко Тетяна Вікторівна
27 січня 2026
9.
Кійко Тетяна Борисівна
27 січня 2026
10.
Дещинська Ірина Олександрівна
26 січня 2026
11.
Нікула Любов Степанівна
26 січня 2026
12.
Шевченко Ольга Анатоліївна
26 січня 2026
13.
Яцюк Тетяна Петрівна
26 січня 2026
14.
Стрельчук Марина Іванівна
26 січня 2026
15.
Приймак Таїса Василівна
26 січня 2026
16.
Литвин Марина Петрівна
26 січня 2026
17.
Третяк Марія Василівна
26 січня 2026
18.
Гопей Денис Вікторович
26 січня 2026
19.
Лошакова Олена Іванівна
26 січня 2026
20.
Рибачок Катерина Геннадіївна
26 січня 2026
21.
Думич Ольга Михайлівна
26 січня 2026
22.
Балик Ольга Миколаївна
26 січня 2026
23.
Фарбітна Ніна Петрівна
26 січня 2026
24.
Стрельченко Вероніка Андріївна
26 січня 2026
25.
Косинська Майя Миколаївна
26 січня 2026
26.
Максимлюк Людмила Євстафіївна
26 січня 2026
27.
Жмуріна Ірина Анатоліївна
26 січня 2026
28.
Ярова Віра Микитівна
26 січня 2026
29.
Боженко Анна Володимирівна
26 січня 2026
30.
Вітюк Наталія Андріївна
26 січня 2026
3237
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено