№22/254676-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Желевському Анатолію Васильовичу
Автор (ініціатор): Желевська Вікторія Володимирівна
Дата оприлюднення: 27 жовтня 2025
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Желевському Анатолію Васильовичу,
13 серпня 1987 року народження, старшому офіцеру (лейтенанту) батареї 1 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4123,
за проявлену мужність, героїзм і самопожертву у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Анатолій Желевський був добровольцем та протягом 3 років і 5 місяців гідно виконував бойові завдання у складі Сил оборони України. Брав участь у бойових діях у найгарячіших точках фронту: н.п. Кузьмине, н.п. Діброва (Сєвєродонецький район, Луганська область), н.п. Серебрянка, н.п. Дронівка (Бахмутський район, Донецька область), Куп’янськ, Лиман, Костянтинівка, Покровськ та інші населені пункти.
В цивільному житті Анатолій був людиною-вогником, завжди сповнений енергії. Був тим порадником, чиї слова допомогли багатьом здійснити свої цілі. Назавжди залишиться люблячим батьком, відповідальним сином, надійним другом та коханим чоловіком. Його доброта, сила та щирість залишаться з нами та будуть нагадувати про те, як важливо любити життя та людей поруч. Перебуваючи в зоні бойових дій ніколи не скаржився, що йому важко, завжди підтримував рідних посмішкою, яка не сходила з його обличчя. Анатолій був надзвичайно чесною, порядною і справедливою людиною, справжнім Героєм.
Він неодноразово ризикував власним життям, щоб врятувати побратимів. Його бойові товариші згадують його як людину великої честі, відповідальності й доброти.
13 липня 2025 року Анатолій Васильович героїчно загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Великомихайлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області.
Відданість військовій присязі, добре серце та незламна віра в перемогу зробили Желевського Анатолія гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини. Нажаль, війна жорстока, ворог забрав життя Анатолія. Нашому Герою назавжди 37.
Пане Президент від імені дружини та маленьких синів, враховуючи його відвагу, самопожертву, людяність і визначні заслуги перед державою, просимо вшанувати пам’ять Желевського Анатолія Васильовича шляхом присвоєння йому звання Героя України (посмертно).
13 серпня 1987 року народження, старшому офіцеру (лейтенанту) батареї 1 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4123,
за проявлену мужність, героїзм і самопожертву у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Анатолій Желевський був добровольцем та протягом 3 років і 5 місяців гідно виконував бойові завдання у складі Сил оборони України. Брав участь у бойових діях у найгарячіших точках фронту: н.п. Кузьмине, н.п. Діброва (Сєвєродонецький район, Луганська область), н.п. Серебрянка, н.п. Дронівка (Бахмутський район, Донецька область), Куп’янськ, Лиман, Костянтинівка, Покровськ та інші населені пункти.
В цивільному житті Анатолій був людиною-вогником, завжди сповнений енергії. Був тим порадником, чиї слова допомогли багатьом здійснити свої цілі. Назавжди залишиться люблячим батьком, відповідальним сином, надійним другом та коханим чоловіком. Його доброта, сила та щирість залишаться з нами та будуть нагадувати про те, як важливо любити життя та людей поруч. Перебуваючи в зоні бойових дій ніколи не скаржився, що йому важко, завжди підтримував рідних посмішкою, яка не сходила з його обличчя. Анатолій був надзвичайно чесною, порядною і справедливою людиною, справжнім Героєм.
Він неодноразово ризикував власним життям, щоб врятувати побратимів. Його бойові товариші згадують його як людину великої честі, відповідальності й доброти.
13 липня 2025 року Анатолій Васильович героїчно загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Великомихайлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області.
Відданість військовій присязі, добре серце та незламна віра в перемогу зробили Желевського Анатолія гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини. Нажаль, війна жорстока, ворог забрав життя Анатолія. Нашому Герою назавжди 37.
Пане Президент від імені дружини та маленьких синів, враховуючи його відвагу, самопожертву, людяність і визначні заслуги перед державою, просимо вшанувати пам’ять Желевського Анатолія Васильовича шляхом присвоєння йому звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Петренко Олена Миколаївна
27 січня 2026
2.
Підлетейчук Галина Михайлівна
27 січня 2026
3.
Щербина Вікторія Вікторівна
27 січня 2026
4.
Будай Василь Васильович
27 січня 2026
5.
Павлишин Ярина Степанівна
27 січня 2026
6.
Григоренко Галина Петрівна
27 січня 2026
7.
Загородня Анна Михайлівна
27 січня 2026
8.
Троян Анна Михайлівна
27 січня 2026
9.
Заводиленко Тетяна Вікторівна
27 січня 2026
10.
Шевченко Ольга Анатоліївна
26 січня 2026
11.
Яцюк Тетяна Петрівна
26 січня 2026
12.
Стрельчук Марина Іванівна
26 січня 2026
13.
Литвин Марина Петрівна
26 січня 2026
14.
Третяк Марія Василівна
26 січня 2026
15.
Рибачок Катерина Геннадіївна
26 січня 2026
16.
Мельник Ганна Олегівна
26 січня 2026
17.
Думич Ольга Михайлівна
26 січня 2026
18.
Балик Ольга Миколаївна
26 січня 2026
19.
Деркач Наталя Вікторівна
26 січня 2026
20.
Подільчик Микола Степанович
26 січня 2026
21.
Капиніс Олександр Юрійович
26 січня 2026
22.
Жмуріна Ірина Анатоліївна
26 січня 2026
23.
Вітюк Наталія Андріївна
26 січня 2026
24.
Тацяк Віра Сергіївна
26 січня 2026
25.
Богуславська Анастасія Анатоліївна
26 січня 2026
26.
Сердобінцева Олена Вікторівна
26 січня 2026
27.
Палій Тетяна Орестівна
26 січня 2026
28.
Візіренко Жанна Станіславівна
26 січня 2026
29.
Колихаєв Сергій Миколайович
26 січня 2026
30.
Чайковська Анастасія Богданівна
26 січня 2026