Прошу підтримати петицію про присвоєння звання Герой України посмертно для мого сина молодшого сержанта В.Ч. А4638 Митряка Вадима Васильовича.
Вадим народився 19.03.1983 р. і зростав у Хотині, на Чернівеччині. Доля з ранніх літ випробовувала його — у 14 років він залишився без батька. Але, попри труднощі, залишався щирим, добрим і працьовитим хлопцем.
У 2008 році разом із родиною він переїхав у село Залісці на Хмельниччину. Тут Вадим жив, працював, творив своє життя. Спершу – різноробочим на будівництві, пізніше – у комунальному підприємстві «Благоустрій Дунаєвеччини», де його знали як сумлінного, спокійного й порядного чоловіка.
Та коли війна постукала у двері, 30 червня 2022 року Вадим став до лав захисників. На фронті його серце билося не лише за рідних, а й за побратимів. Він вивозив поранених з поля бою, ризикуючи собою, аби врятувати інших.
Та 13 червня 2024 року, поблизу села Нововодяне, Сватівського району на Луганщині, під час евакуації побратимів, смерть підступно обірвала його життя…
Довгий час Вадим вважався зниклим безвісти. І лише нещодавно страшна правда - Герой більше не повернеться додому.
Йому було лише 41…
41 - назавжди…
У Вадима залишилися мама, донечка і сестра — найдорожчі люди, для яких він був цілим світом.