№22/254746-еп
Петиція «Про надання звання «Місто-герой України» місту Бахмут Бахмутського району Донецької області»
Автор (ініціатор): Полікарпов Дмитро Миколайович
Дата оприлюднення: 28 жовтня 2025
Шановний пане Президенте, просимо присвоїти місту Бахмут Донецької області почесне звання «Місто-герой України» за видатний внесок в оборону нашої держави від російських окупантів.
У 2014 році Бахмут став точкою зупинки проросійських атак, саме тут українські оборонці не допустили захоплення стратегічних об’єктів. Під час 85 днів окупації місцевих мешканців, які не погоджувалися з режимом окупантів і проросійською політикою, викрадали, допитували та незаконно утримували у захопленій будівлі місцевої прокуратури.
Завдяки захисту військових частин у Бахмуті проросійські бойовики не отримали доступ до великих запасів бойової техніки, зброї та боєприпасів.
Після звільнення Бахмут залишився прифронтовим містом. Він приймав військових, поранених, переселенців з Донеччини та Луганщини, підтримував армію, волонтерив, тримав тил, допомагав відновлювати техніку та лікувати бійців. Місто стало опорою для тих, хто продовжував боротися за Донбас.
13 лютого 2015 року окупаційні війська рф здійснили підступний обстріл східних околиць Бахмута. Мішенню для ударів стали школа, дитячий садок та мирні мешканці міста. Загинула дитина та жінка, ще семеро людей отримали поранення, серед них — троє дітей. Той день назавжди закарбувався в пам’яті бахмутян як символ ціни нашої боротьби та жорстокості ворога.
У 2022 році, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Бахмут продовжував бути справжнім щитом України. Понад 10 місяців тривали найзапекліші бої сучасності. Українські воїни стримували навалу ворога, не дозволили просунутися далі на Часів Яр, Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ, скували величезні ресурси армії рф і тим самим виграли дорогоцінний час для всієї країни. Саме тут ворог виснажив свої сили й зазнав катастрофічних втрат. Кожен метр землі став символом стійкості, кожна вулиця — історією подвигу нації.
Сьогодні Бахмут живе в десятках тисяч сердець своїх мешканців, розсіяних по всій країні та світу. Бахмутяни, які втратили рідних і близьких, свій дім, не втратили головного — ідентичності, любові до рідного міста та віри в Україну.
Пане Президенте, присвоєння Бахмуту статусу «Місто-герой України» є моральним обов’язком держави перед громадою, що вистояла, перед українськими воїнами, які віддали життя, і перед усією Україною та світом, для яких наше місто стало фортецею спротиву, віри, мужності й незламності українців.
Просимо присвоїти Бахмуту звання «Місто-герой України». Підтримайте тих, хто тримав небо, землю й людяність. Не маємо права дозволити, щоб цей подвиг залишився лише у стрічках новин.
У 2014 році Бахмут став точкою зупинки проросійських атак, саме тут українські оборонці не допустили захоплення стратегічних об’єктів. Під час 85 днів окупації місцевих мешканців, які не погоджувалися з режимом окупантів і проросійською політикою, викрадали, допитували та незаконно утримували у захопленій будівлі місцевої прокуратури.
Завдяки захисту військових частин у Бахмуті проросійські бойовики не отримали доступ до великих запасів бойової техніки, зброї та боєприпасів.
Після звільнення Бахмут залишився прифронтовим містом. Він приймав військових, поранених, переселенців з Донеччини та Луганщини, підтримував армію, волонтерив, тримав тил, допомагав відновлювати техніку та лікувати бійців. Місто стало опорою для тих, хто продовжував боротися за Донбас.
13 лютого 2015 року окупаційні війська рф здійснили підступний обстріл східних околиць Бахмута. Мішенню для ударів стали школа, дитячий садок та мирні мешканці міста. Загинула дитина та жінка, ще семеро людей отримали поранення, серед них — троє дітей. Той день назавжди закарбувався в пам’яті бахмутян як символ ціни нашої боротьби та жорстокості ворога.
У 2022 році, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Бахмут продовжував бути справжнім щитом України. Понад 10 місяців тривали найзапекліші бої сучасності. Українські воїни стримували навалу ворога, не дозволили просунутися далі на Часів Яр, Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ, скували величезні ресурси армії рф і тим самим виграли дорогоцінний час для всієї країни. Саме тут ворог виснажив свої сили й зазнав катастрофічних втрат. Кожен метр землі став символом стійкості, кожна вулиця — історією подвигу нації.
Сьогодні Бахмут живе в десятках тисяч сердець своїх мешканців, розсіяних по всій країні та світу. Бахмутяни, які втратили рідних і близьких, свій дім, не втратили головного — ідентичності, любові до рідного міста та віри в Україну.
Пане Президенте, присвоєння Бахмуту статусу «Місто-герой України» є моральним обов’язком держави перед громадою, що вистояла, перед українськими воїнами, які віддали життя, і перед усією Україною та світом, для яких наше місто стало фортецею спротиву, віри, мужності й незламності українців.
Просимо присвоїти Бахмуту звання «Місто-герой України». Підтримайте тих, хто тримав небо, землю й людяність. Не маємо права дозволити, щоб цей подвиг залишився лише у стрічках новин.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Паляниця Оксана Олександрівна
28 січня 2026
2.
Хакімова Маргарита Степанівна
28 січня 2026
3.
Дерій Олександра Павлівна
28 січня 2026
4.
Яценко Галина Михайлівна
28 січня 2026
5.
Колихаєв Сергій Миколайович
28 січня 2026
6.
Вечерук Марина Олександрівна
28 січня 2026
7.
Боюка Ірина Леонідівна
28 січня 2026
8.
Горпишина Ірина Андріївна
28 січня 2026
9.
Богатирьова Наталія Сергіївна
28 січня 2026
10.
Плужник Яна Миколаївна
27 січня 2026
11.
Мартинюк Василина Олегівна
27 січня 2026
12.
Прищепа Оксана Миколаївна
27 січня 2026
13.
Черкашина Надія Сергіївна
27 січня 2026
14.
Гавришко Віта Іванівна
27 січня 2026
15.
Фіалкіна Катерина Віталіївна
27 січня 2026
16.
Козловська Світлана Олександрівна
27 січня 2026
17.
Пилаєва Тетяна Василівна
27 січня 2026
18.
Дзюба Ольга Геннадіївна
27 січня 2026
19.
Шатковська Аліна Анатоліївна
27 січня 2026
20.
Бондар Галина Вікторівна
27 січня 2026
21.
Лаврут Вікторія Анатоліївна
27 січня 2026
22.
Стоцька Катерина Анатоліївна
27 січня 2026
23.
Григоренко Галина Петрівна
27 січня 2026
24.
Загородня Анна Михайлівна
27 січня 2026
25.
Бистрова Соломія Богданівна
26 січня 2026
26.
Яцюк Тетяна Петрівна
26 січня 2026
27.
Литвин Марина Петрівна
26 січня 2026
28.
Третяк Марія Василівна
26 січня 2026
29.
Лошакова Олена Іванівна
26 січня 2026
30.
Штефюк Людмила Василівна
26 січня 2026