№22/254754-еп
Присвоєння звання Героя України
Автор (ініціатор): Аристова Карина Віталіївна
Дата оприлюднення: 27 жовтня 2025
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Владиславу Демчишину
Шановний пане Президенте України!
Ми, громадяни України, звертаємось із щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Демчишину Владиславу,
який народився 16 квітня 2004 року у місті Києві, служив у 101 окремій бригаді територіальної оборони, 70 батальйоні,
і героїчно загинув у бою на Сумщині, відбиваючи напад диверсійно-розвідувальної групи противника.
У 2022 році коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Владиславу ще не було 18 років, але він пішов допомагати Територіальній обороні. Його шлях офіційно в війську розпочався в лютому 2023 року. 19 річчя він зустрічав на позиціях. В червні він заключив контракт з Міністерством оборони з терміном до демобілізації.
З 11.02.2023 він був стрільцем, потім з 1.07.2023 став сапером , 1.10.2023 став старшим сапером, і вже з 2024 року він став розвідником- навідником
Він не чекав наказів і не шукав виправдань — просто пішов боронити свій народ, свою землю, своє майбутнє. Отримав відзнаку « За службу в розвідці»
Владислав був прикладом мужності, відваги та доброти.
Попри свій юний вік, він мав сильний дух і зріле серце, сповнене любові до Батьківщини.
Його побратими згадують його як воїна, який ніколи не відступав, завжди підтримував інших і йшов уперед, коли було найважче.
Під час одного з боїв на Сумщині Владислав проявив справжній героїзм —
відбивав атаку ворожої ДРГ, залишаючись на позиціях до останнього подиху.
Його рішучість і самопожертва врятували життя іншим.
Він загинув, як і жив — із честю, мужністю та вірою у Перемогу.
Йому було лише 21.
Але за ці короткі роки Владислав зробив більше, ніж дехто за все життя —
він став прикладом незламності, любові до України й справжнього воїнського духу.
Сьогодні ім’я Владислава Демчишина — це символ молодого покоління українських Героїв,
які не побоялися стати між ворогом і рідною землею.
Він — гордість Києва, гордість своїх побратимів, гордість усієї України.
Ми просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять Владислава Демчишина
шляхом присвоєння йому звання Героя України (посмертно)
за проявлену особисту мужність, стійкість і самопожертву під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Це стане знаком вдячності від держави і всього українського народу —
за його подвиг, віру і життя, віддане за свободу.
Він- наш захисник. Він- наш е Герой. Він- Герой України, Слава Україні! Героям Слава!
Шановний пане Президенте України!
Ми, громадяни України, звертаємось із щирим проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) Демчишину Владиславу,
який народився 16 квітня 2004 року у місті Києві, служив у 101 окремій бригаді територіальної оборони, 70 батальйоні,
і героїчно загинув у бою на Сумщині, відбиваючи напад диверсійно-розвідувальної групи противника.
У 2022 році коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Владиславу ще не було 18 років, але він пішов допомагати Територіальній обороні. Його шлях офіційно в війську розпочався в лютому 2023 року. 19 річчя він зустрічав на позиціях. В червні він заключив контракт з Міністерством оборони з терміном до демобілізації.
З 11.02.2023 він був стрільцем, потім з 1.07.2023 став сапером , 1.10.2023 став старшим сапером, і вже з 2024 року він став розвідником- навідником
Він не чекав наказів і не шукав виправдань — просто пішов боронити свій народ, свою землю, своє майбутнє. Отримав відзнаку « За службу в розвідці»
Владислав був прикладом мужності, відваги та доброти.
Попри свій юний вік, він мав сильний дух і зріле серце, сповнене любові до Батьківщини.
Його побратими згадують його як воїна, який ніколи не відступав, завжди підтримував інших і йшов уперед, коли було найважче.
Під час одного з боїв на Сумщині Владислав проявив справжній героїзм —
відбивав атаку ворожої ДРГ, залишаючись на позиціях до останнього подиху.
Його рішучість і самопожертва врятували життя іншим.
Він загинув, як і жив — із честю, мужністю та вірою у Перемогу.
Йому було лише 21.
Але за ці короткі роки Владислав зробив більше, ніж дехто за все життя —
він став прикладом незламності, любові до України й справжнього воїнського духу.
Сьогодні ім’я Владислава Демчишина — це символ молодого покоління українських Героїв,
які не побоялися стати між ворогом і рідною землею.
Він — гордість Києва, гордість своїх побратимів, гордість усієї України.
Ми просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять Владислава Демчишина
шляхом присвоєння йому звання Героя України (посмертно)
за проявлену особисту мужність, стійкість і самопожертву під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Це стане знаком вдячності від держави і всього українського народу —
за його подвиг, віру і життя, віддане за свободу.
Він- наш захисник. Він- наш е Герой. Він- Герой України, Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Расюк Юлія Сергіївна
20 грудня 2025
2.
Пятачкова Ірина Василівна
20 грудня 2025
3.
Парахіна Ліна Сергіївна
20 грудня 2025
4.
Кучерук Любов Миколаївна
20 грудня 2025
5.
Сташко Христина Василівна
20 грудня 2025
6.
Петренко Світлана Володимирівна
20 грудня 2025
7.
Кіщук Світлана Василівна
20 грудня 2025
8.
Корольова Інна Вікторівна
20 грудня 2025
9.
Чеботар Аліна Вікторівна
20 грудня 2025
10.
Копилов Тарас Анатолійович
20 грудня 2025
11.
Кудряшова Анжела Леонідівна
20 грудня 2025
12.
Яцків Руслана Богданівна
20 грудня 2025
13.
Рижикова Ірина Анатоліївна
20 грудня 2025
14.
Качан Надія Георгіївна
20 грудня 2025
15.
Гайсенюк Світлана Василівна
19 грудня 2025
16.
Тарасенко Леся Миколаївна
19 грудня 2025
17.
Муха Світлана Валеріївна
19 грудня 2025
18.
Коваль Зоряна Миколаївна
19 грудня 2025
19.
Ковалюк-Собчук Ірина Ярославівна
19 грудня 2025
20.
Ткачук Валентина Михайлівна
19 грудня 2025
21.
Артишук Алла Романівна
19 грудня 2025
22.
Балабан Ірина Ігорівна
19 грудня 2025
23.
Чуб Тетяна Миколаївна
19 грудня 2025
24.
Козачко Юлія Петрівна
19 грудня 2025
25.
Скрипка Марія Сергіївна
19 грудня 2025
26.
Ворушило Ірина Сергіївна
19 грудня 2025
27.
Кириленко Володимир Григорович
19 грудня 2025
28.
Шевченко Валентина Василівна
19 грудня 2025
29.
Свідерська Наталія Вікторівна
19 грудня 2025
30.
Жевуцька Ольга Михайлівна
19 грудня 2025
11044
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 38 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.