№22/254832-еп
ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Казанцеву Євгенію Олексійовичу, 2003 р.н., уродженцю м. Старобільськ Луганської області, який, попри інвалідність і юний вік, добровільно вступив до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ, проявив мужність у боях та загинув, рятуючи побратимів.
Автор (ініціатор): Казанцева Олена Вікторівна
Дата оприлюднення: 29 жовтня 2025
Шановний Володимире Олександровичу
Ми, мама та молодший братик загиблого захисника, звертаємось із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Казанцеву Євгенію Олексійовичу, 2003 року народження, уродженцю м. Старобільськ Луганської області.
Казанцев Євгеній Олексійович (Прянік) народився 31.03.2003 року та загинув 13.03.2024 року під час виконання бойового завдання у складі Збройних Сил України (а саме в населеному пункті Орлівка Донецької області). Євгеній Олексійович ніс службу на посаді головного сержанта 1-го штурмового взводу 3-ої штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини А4638. У свої 20 років він проявив виняткову мужність, самопожертву та відданість українському народу під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій.
Євгеній із дитинства прагнув служити Батьківщині. Попри інвалідність, він не зупинився — під час окупації рідного міста чинив спротив, допомагав людям, а після евакуації до Львова став волонтером, підтримував переселенців і працював у Теробороні. Коли йому виповнилося 20 років, він добровільно вступив до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ.
У складі 3-ї окремої штурмової бригади Євгеній проявив надзвичайну мужність і професіоналізм. Під час боїв, отримавши два кульві влучання у шолом, не відступив і врятував побратимів, прикривши їх від ворога. Його було підвищено до головного сержанта 1-го штурмового взводу за відвагу та лідерські якості.
Під час виконання бойового завдання Євгеній був поранений. Після евакуації на стабілізаційний пункт той було обстріляно ворогом — Євгеній загинув, не доживши лише два тижні до свого 21-го дня народження.
Він був єдиним годувальником у родині, підтримував маму та молодшого брата з інвалідністю, але понад усе ставив службу Україні.
Його слова — «Хто, як не я?» — стали символом нескореності.
Просимо вшанувати пам’ять Казанцева Євгенія Олексійовича, який віддав життя за свободу України, і присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Поки стоять такі, як Женя — стоїть Україна.
Слава Україні! Героям Слава!
З глибокою повагою
Казанцева Олена Вікторівна-мама
Казанцев Кирило Олексійович-брат
Ми, мама та молодший братик загиблого захисника, звертаємось із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Казанцеву Євгенію Олексійовичу, 2003 року народження, уродженцю м. Старобільськ Луганської області.
Казанцев Євгеній Олексійович (Прянік) народився 31.03.2003 року та загинув 13.03.2024 року під час виконання бойового завдання у складі Збройних Сил України (а саме в населеному пункті Орлівка Донецької області). Євгеній Олексійович ніс службу на посаді головного сержанта 1-го штурмового взводу 3-ої штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини А4638. У свої 20 років він проявив виняткову мужність, самопожертву та відданість українському народу під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій.
Євгеній із дитинства прагнув служити Батьківщині. Попри інвалідність, він не зупинився — під час окупації рідного міста чинив спротив, допомагав людям, а після евакуації до Львова став волонтером, підтримував переселенців і працював у Теробороні. Коли йому виповнилося 20 років, він добровільно вступив до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ.
У складі 3-ї окремої штурмової бригади Євгеній проявив надзвичайну мужність і професіоналізм. Під час боїв, отримавши два кульві влучання у шолом, не відступив і врятував побратимів, прикривши їх від ворога. Його було підвищено до головного сержанта 1-го штурмового взводу за відвагу та лідерські якості.
Під час виконання бойового завдання Євгеній був поранений. Після евакуації на стабілізаційний пункт той було обстріляно ворогом — Євгеній загинув, не доживши лише два тижні до свого 21-го дня народження.
Він був єдиним годувальником у родині, підтримував маму та молодшого брата з інвалідністю, але понад усе ставив службу Україні.
Його слова — «Хто, як не я?» — стали символом нескореності.
Просимо вшанувати пам’ять Казанцева Євгенія Олексійовича, який віддав життя за свободу України, і присвоїти йому звання Героя України (посмертно).
Поки стоять такі, як Женя — стоїть Україна.
Слава Україні! Героям Слава!
З глибокою повагою
Казанцева Олена Вікторівна-мама
Казанцев Кирило Олексійович-брат
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шевченко Наталя Петрівна
18 січня 2026
2.
Мамай Оксана Миколаївна
18 січня 2026
3.
Тимошенко Надія Миколаївна
18 січня 2026
4.
Костинська Руслана Вікторівна
18 січня 2026
5.
Осташ Вікторія Романівна
17 січня 2026
6.
Шульга Олена Олександрівна
17 січня 2026
7.
Зуєва Людмила Василівна
17 січня 2026
8.
Гуменюк Ольга Володимирівна
17 січня 2026
9.
Жарінова Олена Валентинівна
17 січня 2026
10.
Андрейченко Поліна Олександрівна
17 січня 2026
11.
Заславська Катерина Андріївна
17 січня 2026
12.
Леднова Надія Вячеславівна
17 січня 2026
13.
Державець Галина Сергіївна
17 січня 2026
14.
Бабенко Оксана Ігорівна
17 січня 2026
15.
Пшигоцька Олена Георгіївна
17 січня 2026
16.
Венгерчук Ірина Григорівна
17 січня 2026
17.
Сілінський Юрій Миколайович
17 січня 2026
18.
Шнайдер Надія Валеріївна
17 січня 2026
19.
Суслик Галина Стефанівна
17 січня 2026
20.
Баранська Світлана Володимирівна
16 січня 2026
21.
Штепа Олена Анатоліївна
16 січня 2026
22.
Равлюк Лариса Віталіївна
16 січня 2026
23.
Гажарига Світлана Миколаївна
16 січня 2026
24.
Ковтонюк Тетяна Олександрівна
16 січня 2026
25.
Демченко Ірина Юріївна
16 січня 2026
26.
Мазур Валентина Володимирівна
16 січня 2026
27.
Назаров Сергій Павлович
16 січня 2026
28.
Хорошко Наталія Павлівна
16 січня 2026
29.
Підлісна Ірина Олександрівна
16 січня 2026
30.
Чернишенко Вікторія Сергіївна
16 січня 2026
10351
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 11 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.