№22/254898-еп
Шановний пане Президенте! Прошу присвоїти звання Героя України(посмертно) старшому солдату Збройних сил України Пушкарю Володимиру Анатолійовичу
Автор (ініціатор): Пушкар Ольга Степанівна
Дата оприлюднення: 30 жовтня 2025
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому солдату Збройних Сил України Пушкарю Володимиру Анатолійовичу.
Пушкар Володимир Анатолійович(10.03.1987р.н.) служив у 63-й окремій механізованій бригаді, у 55-му окремому батальйоні. Був старшим солдатом Збройних сил України, старшим навідником 2-го відділення гранатометного взводу стрілецького батальйону.
Позивний — «Інженер».
З початку повномасштабного вторгнення він мужньо боронив Україну від російських окупантів, сумлінно виконував бойові завдання, проявив високий професіоналізм, відвагу та незламний дух.
За час служби Володимир отримав статус учасника бойових дій (УБД), був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України “Знак пошани” та медаллю “Ветеран війни” за вірність військовому обов’язку та самовіддану службу українському народу.
16 жовтня 2025 року старший солдат Пушкар Володимир Анатолійович загинув у районі населеного пункту Старий Караван Краматорського району Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV-дроном, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Він віддав своє життя за свободу і мирне майбутнє нашої держави, залишившись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Побратими відзначають його як добру, чесну та віддану людину, завжди готову прийти на допомогу товаришам, підтримати в складних ситуаціях і поділитися досвідом. Побратими зберегли пам'ять про нього не лише в серцях – вони передали родині нагрудний знак його бригади, як символ вірності,братерства й пошани до Воїна.
Пам’ять про Володимира вшанували не лише побратими — від міського голови Тернополя Надала С. В. родині було передано почесний знак міста як символ вдячності за мужність і відданість Україні.
Його мужність, самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
У Володимира залишилися дружина та десятирічний син, який щовечора чекає тата — свого захисника й найбільшого Героя. Його дитинство назавжди змінилося війною, але в серці хлопчика живе гордість: його батько віддав життя, щоб інші діти могли сміятися, рости й бачити мирне небо над Україною. Така жертва — найвищий прояв любові до родини й Батьківщини.
Просимо Президента України присвоїти Пушкарю Володимиру Анатолійовичу звання “Герой України” (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають – вони завжди житимуть у наших серцях!
Пушкар Володимир Анатолійович(10.03.1987р.н.) служив у 63-й окремій механізованій бригаді, у 55-му окремому батальйоні. Був старшим солдатом Збройних сил України, старшим навідником 2-го відділення гранатометного взводу стрілецького батальйону.
Позивний — «Інженер».
З початку повномасштабного вторгнення він мужньо боронив Україну від російських окупантів, сумлінно виконував бойові завдання, проявив високий професіоналізм, відвагу та незламний дух.
За час служби Володимир отримав статус учасника бойових дій (УБД), був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України “Знак пошани” та медаллю “Ветеран війни” за вірність військовому обов’язку та самовіддану службу українському народу.
16 жовтня 2025 року старший солдат Пушкар Володимир Анатолійович загинув у районі населеного пункту Старий Караван Краматорського району Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV-дроном, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Він віддав своє життя за свободу і мирне майбутнє нашої держави, залишившись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Побратими відзначають його як добру, чесну та віддану людину, завжди готову прийти на допомогу товаришам, підтримати в складних ситуаціях і поділитися досвідом. Побратими зберегли пам'ять про нього не лише в серцях – вони передали родині нагрудний знак його бригади, як символ вірності,братерства й пошани до Воїна.
Пам’ять про Володимира вшанували не лише побратими — від міського голови Тернополя Надала С. В. родині було передано почесний знак міста як символ вдячності за мужність і відданість Україні.
Його мужність, самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
У Володимира залишилися дружина та десятирічний син, який щовечора чекає тата — свого захисника й найбільшого Героя. Його дитинство назавжди змінилося війною, але в серці хлопчика живе гордість: його батько віддав життя, щоб інші діти могли сміятися, рости й бачити мирне небо над Україною. Така жертва — найвищий прояв любові до родини й Батьківщини.
Просимо Президента України присвоїти Пушкарю Володимиру Анатолійовичу звання “Герой України” (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають – вони завжди житимуть у наших серцях!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Самборська Таїсія Миколаївна
13 листопада 2025
2.
Кутницька Ірина Степанівна
13 листопада 2025
3.
Гащук Емілія Володимирівна
13 листопада 2025
4.
Михайлова Олена Олексіївна
13 листопада 2025
5.
Щепківський Ігор Васильович
13 листопада 2025
6.
Світоч Ольга Едвардівна
13 листопада 2025
7.
Ясир Олена Олександрівна
13 листопада 2025
8.
Гуменюк Лариса Володимирівна
13 листопада 2025
9.
Бородіна Людмила Григорівна
13 листопада 2025
10.
Момот Микола Степанович
13 листопада 2025
11.
Вергелес Олена Володимирівна
13 листопада 2025
12.
Панасенко Анна Любомирівна
13 листопада 2025
13.
Герич Іванна Петрівна
13 листопада 2025
14.
Прохорова Лариса Анатоліївна
13 листопада 2025
15.
Хомин Алла Василівна
13 листопада 2025
16.
Халява Наталія Вікторівна
13 листопада 2025
17.
Фіта Соломія Богданівна
13 листопада 2025
18.
Панченко Юлія Миколаївна
13 листопада 2025
19.
Мишко Інна Валентинівна
13 листопада 2025
20.
Яковлєва Юлія Олександрівна
13 листопада 2025
21.
Козлова Юлія Миколаївна
13 листопада 2025
22.
Боднар Вікторія Анатоліївна
13 листопада 2025
23.
Беркова Оксана Анатоліївна
13 листопада 2025
24.
Петришин Андрій Степанович
13 листопада 2025
25.
Новіцька Олена Володимирівна
13 листопада 2025
26.
Шклянка Ольга Богданівна
13 листопада 2025
27.
Царук Ганна Павлівна
13 листопада 2025
28.
Лемко Ігор Іванович
13 листопада 2025
29.
Пономарьов Сергій Михайлович
13 листопада 2025
30.
Перців Оксана Петрівна
13 листопада 2025
3150
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 78 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.