№22/254898-еп
Шановний пане Президенте! Прошу присвоїти звання Героя України(посмертно) старшому солдату Збройних сил України Пушкарю Володимиру Анатолійовичу
Автор (ініціатор): Пушкар Ольга Степанівна
Дата оприлюднення: 30 жовтня 2025
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому солдату Збройних Сил України Пушкарю Володимиру Анатолійовичу.
Пушкар Володимир Анатолійович(10.03.1987р.н.) служив у 63-й окремій механізованій бригаді, у 55-му окремому батальйоні. Був старшим солдатом Збройних сил України, старшим навідником 2-го відділення гранатометного взводу стрілецького батальйону.
Позивний — «Інженер».
З початку повномасштабного вторгнення він мужньо боронив Україну від російських окупантів, сумлінно виконував бойові завдання, проявив високий професіоналізм, відвагу та незламний дух.
За час служби Володимир отримав статус учасника бойових дій (УБД), був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України “Знак пошани” та медаллю “Ветеран війни” за вірність військовому обов’язку та самовіддану службу українському народу.
16 жовтня 2025 року старший солдат Пушкар Володимир Анатолійович загинув у районі населеного пункту Старий Караван Краматорського району Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV-дроном, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Він віддав своє життя за свободу і мирне майбутнє нашої держави, залишившись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Побратими відзначають його як добру, чесну та віддану людину, завжди готову прийти на допомогу товаришам, підтримати в складних ситуаціях і поділитися досвідом. Побратими зберегли пам'ять про нього не лише в серцях – вони передали родині нагрудний знак його бригади, як символ вірності,братерства й пошани до Воїна.
Пам’ять про Володимира вшанували не лише побратими — від міського голови Тернополя Надала С. В. родині було передано почесний знак міста як символ вдячності за мужність і відданість Україні.
Його мужність, самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
У Володимира залишилися дружина та десятирічний син, який щовечора чекає тата — свого захисника й найбільшого Героя. Його дитинство назавжди змінилося війною, але в серці хлопчика живе гордість: його батько віддав життя, щоб інші діти могли сміятися, рости й бачити мирне небо над Україною. Така жертва — найвищий прояв любові до родини й Батьківщини.
Просимо Президента України присвоїти Пушкарю Володимиру Анатолійовичу звання “Герой України” (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають – вони завжди житимуть у наших серцях!
Пушкар Володимир Анатолійович(10.03.1987р.н.) служив у 63-й окремій механізованій бригаді, у 55-му окремому батальйоні. Був старшим солдатом Збройних сил України, старшим навідником 2-го відділення гранатометного взводу стрілецького батальйону.
Позивний — «Інженер».
З початку повномасштабного вторгнення він мужньо боронив Україну від російських окупантів, сумлінно виконував бойові завдання, проявив високий професіоналізм, відвагу та незламний дух.
За час служби Володимир отримав статус учасника бойових дій (УБД), був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України “Знак пошани” та медаллю “Ветеран війни” за вірність військовому обов’язку та самовіддану службу українському народу.
16 жовтня 2025 року старший солдат Пушкар Володимир Анатолійович загинув у районі населеного пункту Старий Караван Краматорського району Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV-дроном, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Він віддав своє життя за свободу і мирне майбутнє нашої держави, залишившись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Побратими відзначають його як добру, чесну та віддану людину, завжди готову прийти на допомогу товаришам, підтримати в складних ситуаціях і поділитися досвідом. Побратими зберегли пам'ять про нього не лише в серцях – вони передали родині нагрудний знак його бригади, як символ вірності,братерства й пошани до Воїна.
Пам’ять про Володимира вшанували не лише побратими — від міського голови Тернополя Надала С. В. родині було передано почесний знак міста як символ вдячності за мужність і відданість Україні.
Його мужність, самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
У Володимира залишилися дружина та десятирічний син, який щовечора чекає тата — свого захисника й найбільшого Героя. Його дитинство назавжди змінилося війною, але в серці хлопчика живе гордість: його батько віддав життя, щоб інші діти могли сміятися, рости й бачити мирне небо над Україною. Така жертва — найвищий прояв любові до родини й Батьківщини.
Просимо Президента України присвоїти Пушкарю Володимиру Анатолійовичу звання “Герой України” (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають – вони завжди житимуть у наших серцях!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Семчук Орися Василівна
30 січня 2026
2.
Солона Тетяна Володимирівна
30 січня 2026
3.
Григорян Любов Олексіївна
30 січня 2026
4.
Трегуб Алла Олександрівна
30 січня 2026
5.
Паляниця Дмитро Михайлович
30 січня 2026
6.
Завадська Юлія Володимирівна
30 січня 2026
7.
Полюхович Ірина Федорівна
30 січня 2026
8.
Микульчин Наталія Федорівна
30 січня 2026
9.
Великий Тарас-Яків Дмитрович
29 січня 2026
10.
Скуратова Ганна Володимирівна
29 січня 2026
11.
Репарюк Марія Василівна
29 січня 2026
12.
Пелих Інна Русланівна
29 січня 2026
13.
Оничко Наталія Григорівна
29 січня 2026
14.
Полька Інна Володимирівна
29 січня 2026
15.
Рудківська Ліда Володимирівна
29 січня 2026
16.
Доценко Ірина Василівна
29 січня 2026
17.
Приходько Анна Анатоліївна
29 січня 2026
18.
Кіяновська Роксолана Ростиславівна
29 січня 2026
19.
Маргітич Марина Василівна
29 січня 2026
20.
Янишенко Орислава Іванівна
29 січня 2026
21.
Денисенко Лариса Василівна
29 січня 2026
22.
Марчук Тетяна Володимирівна
29 січня 2026
23.
Пацелюк Світлана Євгеніївна
29 січня 2026
24.
Гавришків Марія Мирославівна
29 січня 2026
25.
Кияшко Раїса Володимирівна
29 січня 2026
26.
Лозенко Карина Петрівна
29 січня 2026
27.
Семанишин Наталія Михайлівна
29 січня 2026
28.
Веселовська Ірина Вікторівна
29 січня 2026
29.
Боровець Оксана Миколаївна
29 січня 2026
30.
Коваленко Інна Іванівна
29 січня 2026