№22/254898-еп
Шановний пане Президенте! Прошу присвоїти звання Героя України(посмертно) старшому солдату Збройних сил України Пушкарю Володимиру Анатолійовичу
Автор (ініціатор): Пушкар Ольга Степанівна
Дата оприлюднення: 30 жовтня 2025
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому солдату Збройних Сил України Пушкарю Володимиру Анатолійовичу.
Пушкар Володимир Анатолійович(10.03.1987р.н.) служив у 63-й окремій механізованій бригаді, у 55-му окремому батальйоні. Був старшим солдатом Збройних сил України, старшим навідником 2-го відділення гранатометного взводу стрілецького батальйону.
Позивний — «Інженер».
З початку повномасштабного вторгнення він мужньо боронив Україну від російських окупантів, сумлінно виконував бойові завдання, проявив високий професіоналізм, відвагу та незламний дух.
За час служби Володимир отримав статус учасника бойових дій (УБД), був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України “Знак пошани” та медаллю “Ветеран війни” за вірність військовому обов’язку та самовіддану службу українському народу.
16 жовтня 2025 року старший солдат Пушкар Володимир Анатолійович загинув у районі населеного пункту Старий Караван Краматорського району Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV-дроном, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Він віддав своє життя за свободу і мирне майбутнє нашої держави, залишившись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Побратими відзначають його як добру, чесну та віддану людину, завжди готову прийти на допомогу товаришам, підтримати в складних ситуаціях і поділитися досвідом. Побратими зберегли пам'ять про нього не лише в серцях – вони передали родині нагрудний знак його бригади, як символ вірності,братерства й пошани до Воїна.
Пам’ять про Володимира вшанували не лише побратими — від міського голови Тернополя Надала С. В. родині було передано почесний знак міста як символ вдячності за мужність і відданість Україні.
Його мужність, самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
У Володимира залишилися дружина та десятирічний син, який щовечора чекає тата — свого захисника й найбільшого Героя. Його дитинство назавжди змінилося війною, але в серці хлопчика живе гордість: його батько віддав життя, щоб інші діти могли сміятися, рости й бачити мирне небо над Україною. Така жертва — найвищий прояв любові до родини й Батьківщини.
Просимо Президента України присвоїти Пушкарю Володимиру Анатолійовичу звання “Герой України” (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають – вони завжди житимуть у наших серцях!
Пушкар Володимир Анатолійович(10.03.1987р.н.) служив у 63-й окремій механізованій бригаді, у 55-му окремому батальйоні. Був старшим солдатом Збройних сил України, старшим навідником 2-го відділення гранатометного взводу стрілецького батальйону.
Позивний — «Інженер».
З початку повномасштабного вторгнення він мужньо боронив Україну від російських окупантів, сумлінно виконував бойові завдання, проявив високий професіоналізм, відвагу та незламний дух.
За час служби Володимир отримав статус учасника бойових дій (УБД), був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України “Знак пошани” та медаллю “Ветеран війни” за вірність військовому обов’язку та самовіддану службу українському народу.
16 жовтня 2025 року старший солдат Пушкар Володимир Анатолійович загинув у районі населеного пункту Старий Караван Краматорського району Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV-дроном, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Він віддав своє життя за свободу і мирне майбутнє нашої держави, залишившись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Побратими відзначають його як добру, чесну та віддану людину, завжди готову прийти на допомогу товаришам, підтримати в складних ситуаціях і поділитися досвідом. Побратими зберегли пам'ять про нього не лише в серцях – вони передали родині нагрудний знак його бригади, як символ вірності,братерства й пошани до Воїна.
Пам’ять про Володимира вшанували не лише побратими — від міського голови Тернополя Надала С. В. родині було передано почесний знак міста як символ вдячності за мужність і відданість Україні.
Його мужність, самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
У Володимира залишилися дружина та десятирічний син, який щовечора чекає тата — свого захисника й найбільшого Героя. Його дитинство назавжди змінилося війною, але в серці хлопчика живе гордість: його батько віддав життя, щоб інші діти могли сміятися, рости й бачити мирне небо над Україною. Така жертва — найвищий прояв любові до родини й Батьківщини.
Просимо Президента України присвоїти Пушкарю Володимиру Анатолійовичу звання “Герой України” (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають – вони завжди житимуть у наших серцях!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Литвин Катерина Сергіївна
28 грудня 2025
2.
Калічак Роман Юрійович
28 грудня 2025
3.
Мисютіна Олена Володимирівна
27 грудня 2025
4.
Кухтій Тетяна Михайлівна
27 грудня 2025
5.
Козерівська Аліна Вячеславівна
27 грудня 2025
6.
Глущак Марта Василівна
27 грудня 2025
7.
Курбанова Ірина Миколаївна
27 грудня 2025
8.
Войнаровська Тетяна Миколаївна
27 грудня 2025
9.
Мілінчук Олександра Сергіївна
27 грудня 2025
10.
Ковальова Олена Миколаївна
27 грудня 2025
11.
Костенко Валерія Володимирівна
27 грудня 2025
12.
Кириленко Вікторія Ігорівна
27 грудня 2025
13.
Грудко Катерина Володимирівна
27 грудня 2025
14.
Маркович Марина Миколаївна
26 грудня 2025
15.
Профатіло Олександр Миколайович
26 грудня 2025
16.
Федан Карина Романівна
26 грудня 2025
17.
Непотенко Тетяна Василівна
26 грудня 2025
18.
Кучкіна Людмила Миколаївна
26 грудня 2025
19.
Чернявська Аліна Сергіївна
26 грудня 2025
20.
Золота Діана Хасанбоївна
26 грудня 2025
21.
Коваленко Тетяна Іванівна
26 грудня 2025
22.
Васюк Людмила Миколаївна
25 грудня 2025
23.
Сай Наталія Петрівна
25 грудня 2025
24.
Шарко Вікторія Михайлівна
25 грудня 2025
25.
Баранов Володимир Володимирович
25 грудня 2025
26.
Тарасевич Людмила Романівна
25 грудня 2025
27.
Ковалевська Валентина Василівна
25 грудня 2025
28.
Дубіцька Антоніна Іванівна
25 грудня 2025
29.
Павлів Катерина Андріївна
24 грудня 2025
30.
Кобзарук Ганна Анатоліївна
24 грудня 2025
6048
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 34 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.