№22/254962-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) Дамаскіну Олексію Борисовичу

Автор (ініціатор): Дамаскін Михайло Олексійович
Дата оприлюднення: 04 листопада 2025
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Дамаскіну Олексію Борисовичу, військовослужбовцю 54-ї окремої механізованої бригади, який проявив надзвичайну мужність, відвагу, людяність і самопожертву під час захисту України від російської агресії.

У перші дні повномасштабного вторгнення, перебуваючи у відпустці за станом здоров’я зі зламаною ногою, Дамаскін Олексій Борисович не залишився осторонь. Попри травму та загрозу обстрілів, він шукав спосіб вибратися з Харкова й пробратися до своєї бригади, яка на той момент обороняла позиції у районі м. Мар’янка, щоб виконувати все можливе для забезпечення оборони та цілісності України.
У березні 2022 року він отримав перше поранення, після лікування повернувся на фронт до побратимів і продовжив службу.

26 квітня 2022 року під час бойових дій у Мар’янці зазнав другого тяжкого поранення, наслідки якого призвели до його смерті 14 лютого 2024 року.

Окремим прикладом його героїзму стали дії, під час яких він врятував життя п’ятьом своїм побратимам, ризикуючи власним життям. Його вчинки свідчать про справжню любов до України, глибоке почуття обов’язку й незламний характер. І навіть після другого, надзвичайно тяжкого поранення, він мріяв повернутися на службу та знову стати до захисту України, але, на жаль, це бажання вже ніколи не здійсниться.

Дамаскін Олексій Борисович був не лише воїном, а й батьком, який виховав трьох дітей. Один із них — його син, Михайло, віддав шість років службі у Збройних Силах України, пройшов бойовий шлях у складі десантно-штурмових бригад, отримав тяжке поранення під час повномасштабної війни та продовжує активну діяльність у ветеранській спільноті, займається реабілітацією, популяризацією спорту серед ветеранів і захистом прав військовослужбовців. Таким чином, приклад батька став фундаментом для виховання наступного покоління захисників України.

Життя Олексія Дамаскіна — це приклад незламності, воїнської честі й любові до України. Він до останнього свого дня залишався вірним Присязі, вірним своїй Державі й Народу України.

Присвоєння звання “Герой України” (посмертно) стане виявом вдячності народу за його відданість, мужність і жертовність — і символом пам’яті про українських воїнів, які віддали життя за свободу нашої країни.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чемерис Наталя Миколаївна
13 листопада 2025
2.
Думбадзе Юлія Андріївна
13 листопада 2025
3.
Щепківський Ігор Васильович
13 листопада 2025
4.
Аксьонова Світлана Анатоліївна
13 листопада 2025
5.
Лета Надія Іванівна
13 листопада 2025
6.
Мураль Христина Ігорівна
13 листопада 2025
7.
Плотницька Наталія Олександрівна
13 листопада 2025
8.
Богатир Олена Олександрівна
13 листопада 2025
9.
Нечипоренко Юлія Володимирівна
13 листопада 2025
10.
Сергєєв Вадим Сергійович
13 листопада 2025
11.
Хомовська Сніжана Вікторівна
13 листопада 2025
12.
Крупа Тетяна Богданівна
13 листопада 2025
13.
Ткач Світлана Василівна
13 листопада 2025
14.
Костюк Тетяна Володимирівна
13 листопада 2025
15.
Толок Марія Михайлівна
13 листопада 2025
16.
Бойко Лілія Іванівна
13 листопада 2025
17.
Передрук Інна Олександрівна
13 листопада 2025
18.
Перев'язко Наталія Михайлівна
13 листопада 2025
19.
Піскун Ірина Миколаївна
13 листопада 2025
20.
Уманська Олена Сергіївна
13 листопада 2025
21.
Петренко Дарина Сергіївна
12 листопада 2025
22.
Шунь Ірина Володимирівна
12 листопада 2025
23.
Мороз Лариса Анатоліївна
12 листопада 2025
24.
Рабощук Наталія Віталіївна
12 листопада 2025
25.
Вандзьо Ірина Михайлівна
12 листопада 2025
26.
Войчишин Оксана Ігорівна
12 листопада 2025
27.
Чернишова Людмила Сергіївна
12 листопада 2025
28.
Бондарчук Тетяна Григорівна
12 листопада 2025
29.
Лещенко Віта Іванівна
12 листопада 2025
30.
Суліменко Тетяна Юріївна
12 листопада 2025
1368
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 83 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.