Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) Дамаскіну Олексію Борисовичу, військовослужбовцю 54-ї окремої механізованої бригади, який проявив надзвичайну мужність, відвагу, людяність і самопожертву під час захисту України від російської агресії.
У перші дні повномасштабного вторгнення, перебуваючи у відпустці за станом здоров’я зі зламаною ногою, Дамаскін Олексій Борисович не залишився осторонь. Попри травму та загрозу обстрілів, він шукав спосіб вибратися з Харкова й пробратися до своєї бригади, яка на той момент обороняла позиції у районі м. Мар’янка, щоб виконувати все можливе для забезпечення оборони та цілісності України.
У березні 2022 року він отримав перше поранення, після лікування повернувся на фронт до побратимів і продовжив службу.
26 квітня 2022 року під час бойових дій у Мар’янці зазнав другого тяжкого поранення, наслідки якого призвели до його смерті 14 лютого 2024 року.
Окремим прикладом його героїзму стали дії, під час яких він врятував життя п’ятьом своїм побратимам, ризикуючи власним життям. Його вчинки свідчать про справжню любов до України, глибоке почуття обов’язку й незламний характер. І навіть після другого, надзвичайно тяжкого поранення, він мріяв повернутися на службу та знову стати до захисту України, але, на жаль, це бажання вже ніколи не здійсниться.
Дамаскін Олексій Борисович був не лише воїном, а й батьком, який виховав трьох дітей. Один із них — його син, Михайло, віддав шість років службі у Збройних Силах України, пройшов бойовий шлях у складі десантно-штурмових бригад, отримав тяжке поранення під час повномасштабної війни та продовжує активну діяльність у ветеранській спільноті, займається реабілітацією, популяризацією спорту серед ветеранів і захистом прав військовослужбовців. Таким чином, приклад батька став фундаментом для виховання наступного покоління захисників України.
Життя Олексія Дамаскіна — це приклад незламності, воїнської честі й любові до України. Він до останнього свого дня залишався вірним Присязі, вірним своїй Державі й Народу України.
Присвоєння звання “Герой України” (посмертно) стане виявом вдячності народу за його відданість, мужність і жертовність — і символом пам’яті про українських воїнів, які віддали життя за свободу нашої країни.