Присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) КОСТЮКУ ВЛАДИСЛАВУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ

Шановний пане Президенте!

Звертаємося до Вас із глибоким сумом та непохитною вірою у необхідність гідного вшанування подвигу нашого Захисника — Костюка Владислава Олександровича (дата народження: 12.01.1998), військовослужбовця матроса, командира екіпажу безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів. Служив у складі батальйону морської піхоти військової частини А4548.

Владислав Олександрович був вірним сином своєї Батьківщини, який із честю та мужністю виконував свій військовий обов'язок із захисту суверенітету та територіальної цілісності України від російської агресії.

02 листопада 2024 року Владислав Костюк був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Службу проходив у батальйоні морської піхоти військової частини А4548, де обіймав посаду командира екіпажу безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів.

Владислав виконував бойові завдання на Дніпропетровському та Донецькому напрямках, забезпечуючи повітряну розвідку, виявлення ворожих позицій та коригування вогню артилерії.


Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області, внаслідок ворожого обстрілу, Владислав проявив справжню мужність і самопожертву — врятував життя двом своїм побратимам, ціною власного ризику. Його дії дозволили уникнути втрат серед особового складу та виконати бойове завдання.




У селі Новохатське, під час огляду позицій, знайшли сім'ю, яка не встигла евакуюватися. Мати-інвалід та сімейна пара. Їх машину розбила ворожа ФПВ, не мали змоги виїхати. Тому вони засіли в підвалі, де постійно перебували під ворожими обстрілами.
Було прийнято рішення за допомогою БнГ та "+" від командира, спорядити їх у дорогу на евак. Екіпаж пішов до них, допомогли зібрати всі речі, викликали евак.
Коли приїхав евак, під обстрілами загрузили всі їх речі, посадили у машину та відправили у зелену зону. Наразі вони перебувають недалеко від н.п. Васильківка,цілі та здорові.
Ну а екіпаж повернулися до виконання БЗ.


Склад бригади відпрацювали ніч. По ранку була команда підіймати пташку(VAMPIRE(БПЛА), бо РОВ почали штурм посадки, де сиділи наші хлопці. У РОВ вдалося закріпитися в одному з бліндажів. Екіпаж спорядив 2 МОА - 900 і вилетіли. За орієнтирами знайшли той бліндаж і зробили свою роботу. По перехватам вдалося дізнатися, що з 6 людей о/с РОВ екіпаж поховав 5. Тому штурм "став",наша піхота змогла закріпитися, завдяки чому позиції були збережені.


12 жовтня 2025 року, під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області, Владислав загинув смертю Героя, залишаючись відданим Військовій присязі до останнього подиху.


Його відвага, незламний дух, самопожертва та вірність військовій присязі є яскравим прикладом мужності, який заслуговує на найвище визнання з боку держави. Він віддав найдорожче — своє життя — за свободу та незалежність України.

Просимо Вас, пане Президенте, розглянути цю петицію та присвоїти Костюку Владиславу Олександровичу почесне звання «Герой України» (посмертно).

Вічна пам'ять та шана Герою!

Слава Україні! Героям Слава!