№22/254988-еп
Прошу Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму синові, солдату Кузьміну Владиславу Сергійовичу, снайперу 77 окремої аеромобільної бригади, який загинув 26 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у Харківській області, район населеного пункту Лозова.
Автор (ініціатор): Кузьміна Інна Михайлівна
Дата оприлюднення: 03 листопада 2025
Я, мама Кузьміна Владислава Сергійовича, прошу Президента України присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій син, Кузьмін Владислав Сергійович, 01 липня 2002 року народження, снайпер 77 окремої аеромобільної бригади,
загинув 26 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у Харківській області, район населеного пункту Лозова.
Владислав пішов служити у 21 рік, бо не міг залишатися осторонь, коли Україна бореться за свою свободу.
Він не злякався небезпеки, не шукав легких шляхів.
Загинув у 23 роки, віддавши найдорожче — своє життя — за волю, за славу, за мирну Україну.
Він був єдиним сином.
Добрим, щирим, з відкритим серцем. Він мріяв повернутися додому, але його шлях завершився на полі бою — зі зброєю в руках, з вірою в перемогу.
Прошу розглянути звернення та присвоїти Владиславу Кузьміну звання Героя України (посмертно) — за проявлену мужність, патріотизм і героїзм у боротьбі за незалежність і свободу нашої держави.
З повагою,
[Кузьміна Інна Михайлівна],
мама загиблого військовослужбовця.
Мій син, Кузьмін Владислав Сергійович, 01 липня 2002 року народження, снайпер 77 окремої аеромобільної бригади,
загинув 26 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у Харківській області, район населеного пункту Лозова.
Владислав пішов служити у 21 рік, бо не міг залишатися осторонь, коли Україна бореться за свою свободу.
Він не злякався небезпеки, не шукав легких шляхів.
Загинув у 23 роки, віддавши найдорожче — своє життя — за волю, за славу, за мирну Україну.
Він був єдиним сином.
Добрим, щирим, з відкритим серцем. Він мріяв повернутися додому, але його шлях завершився на полі бою — зі зброєю в руках, з вірою в перемогу.
Прошу розглянути звернення та присвоїти Владиславу Кузьміну звання Героя України (посмертно) — за проявлену мужність, патріотизм і героїзм у боротьбі за незалежність і свободу нашої держави.
З повагою,
[Кузьміна Інна Михайлівна],
мама загиблого військовослужбовця.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Яковенко Аліна Павлівна
03 лютого 2026
2.
Островська Оксана Броніславівна
03 лютого 2026
3.
Мрак Ольга Олегівна
03 лютого 2026
4.
Пришляк Ольга Євгенівна
03 лютого 2026
5.
Ратушна Інна Василівна
03 лютого 2026
6.
Величко Ірина Юріївна
03 лютого 2026
7.
Яричук Галина Вікторівна
03 лютого 2026
8.
Лісовик Ольга Олександрівна
03 лютого 2026
9.
Костюк Галина Корніївна
03 лютого 2026
10.
Ключнікова Марина Олександрівна
03 лютого 2026
11.
Миронюк Надія Ігорівна
03 лютого 2026
12.
Годунко Марія Миколаївна
03 лютого 2026
13.
Давиденко Марія Олександрівна
03 лютого 2026
14.
Павлівець Світлана Богданівна
03 лютого 2026
15.
Бродич Тетяна Вікторівна
03 лютого 2026
16.
Плотнікова Ганна Сергіївна
02 лютого 2026
17.
Войціцька Ірина Флорівна
02 лютого 2026
18.
Калюжнюк Світлана Володимирівна
02 лютого 2026
19.
Друк Марія Михайлівна
02 лютого 2026
20.
Маркович Марина Миколаївна
02 лютого 2026
21.
Конська Наталія Яківна
02 лютого 2026
22.
Лисецька Марина Олександрівна
02 лютого 2026
23.
Цепак Надія Іванівна
02 лютого 2026
24.
Сідельникова Діана Олегівна
02 лютого 2026
25.
Пітиляк Леся Валеріївна
02 лютого 2026
26.
Бойко Богдана Сергіївна
02 лютого 2026
27.
Чайковська Аліна Ігорівна
02 лютого 2026
28.
Нікула Любов Степанівна
02 лютого 2026
29.
Канюка Марія Петрівна
02 лютого 2026
30.
Пилипів Оксана Іванівна
02 лютого 2026