Шановний Пане Президенте!
Звертаюся до вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду - звання Героя України (посмертно).
Я Ікавчук Денис Володимирович,син загиблого Героя України прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму батькові, військовослужбовцю ЗСУ, молодшому сержанту військової частини А0284 Ікавчуку Володимиру Миколайовичу, 25.12.1981 року народження, призваний на військову службу по мобілізації 25.10.2023 року, щоб захищати Батьківщину. Воїн Володимир, командир 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, 80 ОДШБр.
Ікавчук Володимир Миколайович народився 25 грудня 1981 року в с. Капітанка Голованівського району, Кіровоградської області. До 10 класу навчався у Побузькій загальноосвітній школі, потім продовжив навчання в Капітанській школі Голованівського району. Після здобуття середньої освіти навчався в Кіровоградському сільськогосподарському технікумі. Після навчання працював енергетиком на ТОВ " Побужський феронікелевий комбінат". В 2007 році одружився, в цьому ж році народився син, Ікавчук Денис Володимирович.
З 21.01.2024 по 18.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: с. Новооленівка, та ст. Кліщіївка, Донецької області. Підстава: журнал бойових дій військової частини А0284 підг. №574т/КП від 28.07.2024, підг. №575т/КП від 28.07.2024; копія рапорту Вх. №1251убд від 13.04.2024. 23.02.2024 при безпосередній участі у бойових діях, отримав травму "Інгаляційне отруєння невідомою речовиною", внаслідок скидання невідомого вибухового пристрою з невідомою хімічною речовиною, з ворожого безпілотного літаючого апарату. Після одужання приступив до виконання військових обов'язків.
В липні був переведений в м. Суми, де 6 серпня 2024 брав участь у першій українській загальновійськовій операції на прикордонній території Росії з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в Курській області, під назвою "Курська операція".
20.01.2025 відданий Військовій присязі на вірність Українському народові командир 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, 80 ОДШБр, мужньо виконавши військовий обов'язок і бою за Україну, її свободу і незалежність, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора поблизу населеного пункту Косиця, Суджанського району, Курської області російської федерації. Загинув при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час виконання дій на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави -агресора (пов'язане із захистом Батьківщини) , при виконанні обов'язків військової служби, від вибухів та осколків. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, захистом Батьківщини.
Його військову звитягу та мужність вшановано державними та відомчими нагородами:
Золотим Хрестом Олександра Сирського від 31.07.2024,
Відзнакою Президента Україні "За Оборону України" від 05.08.2022,
"За мужність" 3 ступеня від 16.09.2024,
"За мужність" 2 ступеня від 19.11.2024,
"За мужність" 1 ступеня (посмертно) від 01.04.2025.
Мій батько, Ікавчук Володимир Миколайович до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та Україні. Його мужність, стійкість, безстрашність та самопожертва - гідні найвищого державного визнання. Він віддав своє життя, аби ми мали змогу жити під мирним небом.
Прошу від свого імені, всієї родини, побратимів, вшанувати памʼять мого батька та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) - як знак вдячності держави за його подвиг та як приклад для майбутніх поколінь українців.
Назавжди в строю наш герой!
Слава Україні!Героям Слава!
З повагою і глибоким сумом, син, Ікавчук Денис Володимирович.