Присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — Згурському Станіславу Олеговичу, позивний «Халк», який героїчно загинув, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність нашої держави.

Шановний пане Президенте!

Звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — Згурському Станіславу Олеговичу, позивний «Халк», який героїчно загинув, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність нашої держави.

Станіслав народився 9 серпня 1979 року у селі Григорівка, Обухівський територіальній громаді, Київська область. Навчався у місцевій школі, після закінчення дев’яти класів вступив до Українського професійного училища, де здобув робочу спеціальність.
Станіслав мріяв проходити строкову службу у лавах Збройних Сил України, однак через стан здоров’я був визнаний обмежено придатним. Попри це, він завжди мав щире бажання служити своїй державі.

Трудову діяльність розпочав у 1997 році на комунальному підприємстві «ЮТЕМ». Згодом працював монтажником технічних трубопроводів на Трипільському вузлі, а також у товаристві «Аерок». Із 2009 року був працівником товариства «Олдбрізсервіс», де сумлінно виконував обов’язки слюсаря, комірника та кранівника.

У 2014 році Станіслав хотів потрапити до лав Збройних сил України щоб захищати державу під час проведення АТО але отримав відмову через стан здоров'я.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, з березня 2022 року Станіслав не залишився осторонь — добровільно долучився до територіальної оборони. У квітні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання у навчальному центрі в місті Житомир був направлений до Донецької області, де виконував бойові завдання у складі 25 окремої десантно-штурмової бригади. Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Проявив себе як висококваліфікований та мужній військовий, здобув повагу побратимів і командування, побратими знали його під позивним «Халк» — за силу, працелюбність, доброзичливість і готовність допомогти кожному.

Станіслав обіймав посаду солдата, навідника танкового екіпажу танкового батальйону військової частини А1126.

19 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Покровськ, Донецької області, Станіслав загинув.

Його військову звитягу було відзначено численними державними та відомчими нагородами:
Медаль "Честь. Слава. Держава",

Медаль "Ветеран війни",

Відзнака командира військової частини А1126, Нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".

Ці нагороди є свідченням не лише його військової відваги, а й глибокої відданості народу України та побратимам. Подвиг Станіслава — це не лише перелік нагород, а приклад справжнього Героя, який до останнього подиху залишався вірним присязі.

Від імені всієї родини, побратимів, друзів і вдячних громадян України, щиро прошу Вас, пане Президенте, розглянути це звернення та вшанувати памʼять Згурського Станіслава Олеговича, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).

Його життєвий шлях, військова доблесть і жертовність — приклад для всіх поколінь українців.

Слава Україні!

З повагою,
родина та друзі.