Я мама загиблого захисника. Мій син Богун Максим був воїном якому довіряли життя.Він не шукав нагород,але його подвиг не можна залишити в тіні.Допоможіть мені вшанувати його пам'ять підтримавши петицію

Прошу Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) командиру відділення Богуну Максиму Сергійовичю який загинув 1 червня 2025 року в районі населеного пункту Дачне Сенельниківського району до останнього виконуючи бойове завдання.Його мужність і самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.


Я, Богун Людмила Вікторівна,мати загиблого військовослужбовця Збройних Сил України,звертаюся до Вас із щирим і болісним проханням-присвоїтизвання Героя України (посмертно) моєму синові,командиру відділення Богуну Максиму Сергійовичю 30 листопада 1995 року народження,жителю смт.Рафаліка Рівненської області.

Відповідно до статі 106 Конституції України,яка надає Президенту повноваження щодо нагородження державними відзнаками також на підставі Указу Президента України √138\2020 "Про відзначення державними нагородами України", прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму синові-Богуну Максиму Сергійовичю.

Був мобілізований 30.11.2022 прибувши до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки в вже 12.12.2022 був офіційно зараховоний до лав Збройних Сил України.

29 січня 2023 року його включено до особового складу військової частини А4350
24.10.2023 по 12.12.2023 року проходив навчання за кордоном
Його шлях був не легким починаючи з Стрілець снайпер будучи механіком,оператором він отримав звання командира відділення.
Максим брав участь у бойових діях на території Запорізької області та Донецької області.Неодноразово отримував травми голови був контужений але ніколи не здавався і ішов тільки вперед.
1 червня 2025 року,під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дачне Дніпропетровської області мій син загинув внаслідок FPV-дрону зі сторони противника.
Рахувався безвісті зниклим з 01.06.2025 року за особових обставин під час захисту Вітчизни,вірний військовій присязі у бою за нашу свободу виявивши стійкість та мужність загинув.
Тільки через три місяці був ідентифікований за результатами тесту ДНК.
Саме там на гарячій землі,яку щоденно боронять українські воїни,він поліг- не як звичайна людина,а як Герой. Оце і вся скуті рядки з біографії Воїна,Героя,Солдата.За ними -напружене життя,схоже на смолоскип,який запалює інших в ім'я України,її майбутнього.А в руках рідних лише світлини,спогади,грамоти і нагороди їх багато:
"Учасник Бойових дій"
"Відзнакою Лицарський хрест"
"Відзнакою за Сумлінну службу "

Він відав життя за Україну,за побратимів за мирне завтра.
Його смерть- непоправима втрата.
Його життя-приклад мужності, відданості,любові до Батьківщини.
На знак вдячності та вшанування його подвигу,на основі численних свідчень його бойових заслуг,самопожертви,героїзму та відданості Україні-прошу присвоїти Богуну Максиму Сергійовичю звання Героя України (посмертно)
Він-герой не тільки для своєї родини.Він-геройдля всіх нас.

З глибокою повагою та болем,
Богун Людмила Вікторівна
04.11.2025