№22/255092-еп
Прошу розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) Бербеничуку Дмитру Олексійовичу, який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту України від російської агресії.
Автор (ініціатор): Петрованчук Дарія Олексіївна
Дата оприлюднення: 05 листопада 2025
Шановний пане Президенте!
Просимо присвоїти Бербеничуку Дмитру Олексійовичу почесне звання Героя України(посмертно).
Це стане гідним вшануванням пам’яті Воїна, який віддав найдорожче — своє життя — за наше майбутнє
Я, сестра загиблого захисника України, Бербеничук Дмитра Олексійовича, звертаюся з проханням присвоїти моєму братові високе звання Героя України. (посмертно).
Дмитро народився 14 серпня 1985 року в Івано-Франківській області, Косівському районі, с. Космач. Закінчив середню школу рідного села, поступив до Львівського аграрного університету на архітектурний факультет. Після закінчення служив в армії. Мріяв про покращення архітектури рідного краю.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в березні 2022 року разом з рідним братом долучився до ТРО, а згодом 24 квітня 2022 року добровільно не вагаючись став на захист України в складі 102 бригади 74 батальйону військового ТРО запорізького напрямку. Під час служби отримав позивний “Лисий”.
Навідник гранатометник протитанкової взводу роти вогневої підтримки однієї з військових частин.
Дмитро був сміливим і чесним воїном, щирою людиною з добрим серцем, прикладом для воїнів, другом для побратимів, гордістю батальйону. Дмитро був відданим люблячим сином, батьком, та чуйним братом.
Кляті вороги 5 липня 2025 року, вбили нашого захисника, і він повернувся на щиті. Загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи кожного з нас.
Я щиро молилася до Бога, чекала свого брата, плачучи щодня. Я впевнена, що він недаремно віддав найцінніше — своє життя за Україну.
Віддавши своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України, він до кінця залишився вірним обов’язку й Батьківщині.
Його подвиг — це не лише історія однієї людини, а свідчення сили українського духу..
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні! Героям Слава!
Просимо присвоїти Бербеничуку Дмитру Олексійовичу почесне звання Героя України(посмертно).
Це стане гідним вшануванням пам’яті Воїна, який віддав найдорожче — своє життя — за наше майбутнє
Я, сестра загиблого захисника України, Бербеничук Дмитра Олексійовича, звертаюся з проханням присвоїти моєму братові високе звання Героя України. (посмертно).
Дмитро народився 14 серпня 1985 року в Івано-Франківській області, Косівському районі, с. Космач. Закінчив середню школу рідного села, поступив до Львівського аграрного університету на архітектурний факультет. Після закінчення служив в армії. Мріяв про покращення архітектури рідного краю.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в березні 2022 року разом з рідним братом долучився до ТРО, а згодом 24 квітня 2022 року добровільно не вагаючись став на захист України в складі 102 бригади 74 батальйону військового ТРО запорізького напрямку. Під час служби отримав позивний “Лисий”.
Навідник гранатометник протитанкової взводу роти вогневої підтримки однієї з військових частин.
Дмитро був сміливим і чесним воїном, щирою людиною з добрим серцем, прикладом для воїнів, другом для побратимів, гордістю батальйону. Дмитро був відданим люблячим сином, батьком, та чуйним братом.
Кляті вороги 5 липня 2025 року, вбили нашого захисника, і він повернувся на щиті. Загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи кожного з нас.
Я щиро молилася до Бога, чекала свого брата, плачучи щодня. Я впевнена, що він недаремно віддав найцінніше — своє життя за Україну.
Віддавши своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України, він до кінця залишився вірним обов’язку й Батьківщині.
Його подвиг — це не лише історія однієї людини, а свідчення сили українського духу..
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дубіцька Антоніна Іванівна
28 грудня 2025
2.
Мисютіна Олена Володимирівна
27 грудня 2025
3.
Баєва Оксана Олександрівна
27 грудня 2025
4.
Курбанова Ірина Миколаївна
27 грудня 2025
5.
Приступа Олена Володимирівна
27 грудня 2025
6.
Цимбал Едуард Григорійович
27 грудня 2025
7.
Джичко Марія Михайлівна
26 грудня 2025
8.
Валько Любов Вікторівна
26 грудня 2025
9.
Непотенко Тетяна Василівна
26 грудня 2025
10.
Коваленко Тетяна Іванівна
26 грудня 2025
11.
Коробчук Людмила Михайлівна
26 грудня 2025
12.
Тимощенко Ольга Андріївна
26 грудня 2025
13.
Оліферчук Іванна Григорівна
26 грудня 2025
14.
Луцик Антоніна Іванівна
25 грудня 2025
15.
Бібаєва Оксана Миколаївна
25 грудня 2025
16.
Шарко Вікторія Михайлівна
25 грудня 2025
17.
Гайферук Марія Іванівна
25 грудня 2025
18.
Іванська Наталія Іванівна
25 грудня 2025
19.
Гречанова Ольга Володимирівна
24 грудня 2025
20.
Тарасова Наталія Іванівна
24 грудня 2025
21.
Філіпчук Андрій Миколайович
24 грудня 2025
22.
Ковалевська Валентина Василівна
24 грудня 2025
23.
Франк Діана Володимирівна
24 грудня 2025
24.
Тарасевич Людмила Романівна
24 грудня 2025
25.
Гайдаш Сергій Вікторович
24 грудня 2025
26.
Калічак Марія Федорівна
23 грудня 2025
27.
Шелест Сергій Юрійович
23 грудня 2025
28.
Рибак Світлана Миколаївна
23 грудня 2025
29.
Шахов Ігор Олександрович
22 грудня 2025
30.
Здоровцова Діана Сергіївна
22 грудня 2025
3248
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 40 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.