Прошу Президента України присвоїти звання Героя України (посмертно) старшому сержанту поліції Пухальському Дмитру Станіславовичу обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України "Лють" Управління поліції особливого призначення N° 1 Штурмового полку «Сафарі», який загинув 5 вересня 2025 року у населеному пункту міста Костянтинівка Донецької області, до останнього виконуючи бойове завдання. Його мужність і самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.

Шановний пане Президенте України!

Я, Горошко Вікторія Станіславівна, рідна сестра загиблого воїна- Пухальського Дмитра Станіслававича, старшого сержанта поліції ОШБ НПУ «Лють» УПОП N° 1 штурмового полку «Сафарі», звертаюся до Вас із щирим і болісним проханням - присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму рідному брату, старшому сержанту поліції Пухальському Дмитру Станіславовичу, 11 листопада 2000 року народження, жителю села Андріївка Камʼянець - Подільського району Хмельницької області.

Відповідно до статті 106 Конституції України, яка надає Президенту України повноваження щодо нагородження державними нагородами, а також на підставі Указу Президента України N° 138/2022 «Про відзначення державними нагородами України», прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму брату - Пухальському Дмитру Станіславовичу.

Пухальський Дмитро Станіславович народився 11 листопада 2000 року. Навчався у Андріївській загальноосвітній школі, потім у Гусятинському ТНТУ імені Івана Пулюя, який закінчив у 2019 році.
Свою службу у поліції розпочав у вересні 2020 року, де спочатку працював у секторі реагування патрульної поліції Чемеровецького ГУНП. Проте, у лютому 2024 року він прийняв рішення продовжити службу у складі штурмової бригади «Сафарі» ОШБ НПУ «Лють».
Дмитро розпочав свою службу у складі штурмового батальйону і брав участь у боях на території Донецької області за населені пункти міста Торецьк, міста Часів Яр, міста Костянтинівка та селища міського типу Майорськ. І саме у селищі міського типу Майорськ 24 червня 2024 року під час виконання бойового завдання з відсічі ворогів та потрапивши у засідку, був поранений.
Після тривалої реабілітації повернувся на службу, та 6 грудня 2024 року отримав своє посвідчення Учасника бойових дій. А вже з 20 лютого 2025 року перевівся у саперний підрозділ, де мужньо виконував надскладні бойові завдання з відсічі збройної агресії проти України. За успішне виконання бойових завдань та проявлений визначний вчинок на полі бою 27 червня 2025 року був нагороджений почесною відзнакою « Золотим хрестом» від Головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського.
В ході бойових дій внаслідок артилерійського обстрілу міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області, здійсненого 5 вересня 2025 року, старший сержант поліції Пухальський Дмитро Станіславович загинув, будучи до останнього подиху вірним присязі перед Україною та українським народом.

Дмитро Пухальський з гідністю виконав свій військовий та громадянський обов’язок. Він був вірним присязі, побратимам і українському народові. Його мужність, витримка та самопожертва — зразок справжнього героїзму.

Прошу Вас гідно вшанувати пам’ять мого брата, старшого сержанта поліції Пухальського Дмитра Станіславовича, та надати йому найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно).

Його ім’я повинне залишитися в історії та пам’яті українського народу як символ незламності, честі та любові до Батьківщини.

З повагою,
Горошко Вікторія Станіславівна,
рідна сестра воїна Пухальського Дмитра Станіславовича.