Шановний пане Президенте! Ми звертаємося до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно), Ярошовцю Денису Миколайовичу, народженому 19 березня 1994 року. Головному сержанту- командиру 1 розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А4044. Обірвалося його життя 18.04.25 поблизу населеного пункту Чугунівка, Вільхуватської територіальної громади, Купянського району Харківської області в наслідок скиду боєприпасу з ворожого БпЛА під час виконання бойового завдання.

Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Ярошовцю Денису Миколайовичу

Історії про Героїв — це не рядки з підручника. Це наша реальність. Це серце, яке більше не б’ється, бо свого часу вибрало битися за кожного з нас. Це погляд, якого вже не побачить син, але який житиме в його пам’яті. Це ім’я, яке варто знати, пам’ятати та вимовляти з гордістю й пошаною.

Серед таких імен — Денис Ярошовець. Справжній захисник, син України, чоловік, батько, друг, воїн. Його шлях — це шлях честі. Його життя — це приклад сили духу. Його жертва — це ціна нашого сьогодні.
Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) Ярошовцю Денису Миколайовичу — захиснику, який своєю відданістю, мужністю і незламністю заслужив найвищу державну відзнаку.

Приділіть кілька хвилин, щоб дізнатися, ким був цей чоловік.
Прочитайте. Поширте. Підпишіть петицію.
Бо пам’ять про Героїв має жити!

Життєвий шлях Дениса:
• Народився 19 березня 1994 року в селі Запілля Житомирської області.
• Закінчив школу у 2011 році.
• Після школи здобув професію в Київському міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку.
• У мирному житті працював будівельником.
• У 2012–2013 роках проходив строкову службу в 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
• У 2014 році брав участь в Антитерористичній операції в складі 30-ї штурмової бригади.
• З перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році добровільно вступив до лав ЗСУ, служив у 1-й окремій бригаді спеціального призначення ім. Івана Богуна. Був головним сержантом і командиром розвідувального відділення.
• У листопаді 2023 року біля н.п. Хромове отримав поранення від мінометного обстрілу, після лікування повернувся на фронт.
• У липні 2024 року вдруге був поранений біля Вовчанська, і знову — повернувся до служби.
• Брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту: Чорнобиль (Київщина), Вовчанськ (Харківщина), Часів Яр і Бахмут (Донеччина), Серебрянський ліс (Луганщина).
• Загинув 18 квітня 2025 року поблизу н.п. Чугунівка, Харківська область, виконуючи бойове завдання.
У нього залишилися:
• 7-річний син,
• дружина,
• батьки та сестри, які молились, щоб дочекатися його вдома живим.
За бойові заслуги Денис Ярошовець був нагороджений:
• Медаллю «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня,
• Відзнакою міністра оборони України «Хрест сил територіальної оборони»,
• Орденом «Золотий Хрест»,
• Відзнакою «Хрест хоробрих»,
• Орденом «Золотий Хрест» із рельєфною гілкою дубового листя золотого кольору.

Денис Ярошовець — це взірець справжнього українського воїна. Його відвага, жертовність і любов до Батьківщини заслуговують на визнання всієї держави.
Підтримайте петицію. Вшануймо Героя. Збережімо його ім’я в серці України на захисті якої він відчайдушно стояв до останнього подиху.