Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас надати звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту ЯРЕМІ Павлу Володимировичу. Це мужній воїн, який не покинув на полі боя пораненого побратима, хоча це вартувало йому життя. На момент загибелі йому було 25 років.
Свій шлях на захист Батьківщини Павло розпочав ще до повномасштабного вторгнення, виявив рішучість і мужність у найскладніші для країни часи, став на варту миру, незалежності та свободи України й свідомо обрав шлях військової служби. Коли почалася повномасштабна агресія - не сховався, не відступив, став щитом для рідної землі. А після важкого поранення повернувся на фронт.
9 вересня 2024 року Павло отримав наказ на виконання бойових завдань у складі ротної групи 50 полку оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», в районі селища Гродівка Покровського району Донецької області.
27 вересня 2024 у селі Миролюбівка був бій, сили ворога переважали, окупанти обстріляли з дрона позиції, де перебував Павло, його та побратима було поранено. Він надав собі та товаришу першу медичну допомогу, продовжив бій та знищив трьох окупантів. Проте близько шести російських військовослужбовців атакували позиції українських оборонців. Павло не покинув побратима, який не міг пересуватися через поранення, зайняв оборону й прийняв бій. На жаль, від смертельного поранення Павло загинув.
Молодший сержант ЯРЕМА Павло Володимирович з гідністю виконував бойові завдання, проявляючи мужність, патріотизм і самопожертву. Його героїчна служба - це приклад справжнього воїна, для якого Україна - понад усе.
Своїм подвигом він закарбував своє ім'я у вічності, а в наших серцях залишиться назавжди.
Прошу надати звання Героя України (посмертно) ЯРЕМІ Павлу Володимировичу, молодшому сержанту 14 штурмової бригади "Червона Калина" 50 полку імені Семена Височана.