Присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату Кладкевичу Олександру Сергійовичу інспектору прикордонної служби 2 категорії навіднику 1 групи АГС гранатометного відділення ПКШР 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.

Шановний пане Президенте !

Прошу Вас розглянути клопотання про присвоєння почесного звання " Герой України"(посмертно) моєму сину, військовослужбовцю Кладкевичу Олександру Сергійовичу(позивний "Клад"), який служив у 105-му прикордонному загоні імені князя Володимира Великого на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідник 1 групи АГС гранатометного відділення прикордонної комендатури швидкого реагування, мужньо виконуючи службовий обов'язок, під час виконання бойового завдання біля села Золотий Колодязь Покровського району, Донецької області 12 жовтня 2025 року, зберігши життя побратиму ціною власного життя і не здавши позицій ворогу, героїчно загинув. Його вчинок є прикладом справжнього Героя, відданого борця за свободу і незалежність Батьківщини, який гідний найвищого визнання Держави - звання Герой України (посмертно).

Олександр народився 28 травня 1984 року в селищі Михайло- Коцюбинське Чернігівської області. У 2001 році закінчив місцеву загальноосвітню школу і вступив до Чернігівського вищого профтехучилища № 15 де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Після навчання проходив строкову службу в Чернігівському залізничному полку на посаді водія. З 2004 по 2010 роки працював на посаді стрільця ВОХР 105-го прикордонного загону. Потім працював водієм перевантажувача Київського заводу залізобетонних конструкцій імені Ковальської.

28 квітня 2014 року Саша був мобілізований, у складі 13-го батальйону територіальної оборони пройшов навчання у військовій частині "Десна", і з травня цього ж року брав участь в АТО на території Луганської і Донецької областей. Демобілізувався у квітні 2015 року, мав статус учасника бойових дій.

До повномасштабного вторгнення мій син займався улюбленою справою ремонтом автомобілів Тесла в місті Ірпінь, де його і застала війна. Саша був привітним, доброзичливим, енергійним, люблячим батьком двох синів.

З першого дня повномасштабного вторгнення, не вагаючись, Олександр став на захист рідної землі, долучившись до лав 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого, обороняв рідний Чернігів, ніс службу на кордоні з Білоруссю в населених пунктах Радуль, Семенівка Чернігівської області. Потім Олександр воював на інших напрямках, зокрема на Куп'янському, на Харківщині, у Слов'янську. У серпні 2025р. був направлений на Покровський напрямок. У військовій справі син був надзвичайно вмотивованим, прагнув пізнати кожен нюанс зброї та тактики задля безпеки побратимів.

У бойових умовах мій син проявляв відвагу, незламність духу, був прикладом мужності, хоробрості, без вагань виконував завдання на небезпечних ділянках фронту. Його самовіддана праця зберегла життя багатьом побратимам. Як розповідали його побратими, під час виконання бойових завдань він нерідко сходився з ворогом віч-на-віч та успішно відбивав атаки.

За життя мій син був нагороджений
- медаллю "Учасник бойових дій",
-відзнакою Президента України "За оборону України",
нагрудним знаком Державної прикордонної служби України "За мужність в охороні державного кордону".

Ми, його родина, впевнені, що Олександр був справжнім воїном патріотом, гідним найвищої державної нагороди, адже він віддав найдорожче - своє життя за свободу і незалежність нашої Держави і майбутнє українського народу.
Просимо Вас, пане Президенте, відзначити подвиг та самопожертву Олександра, присвоївши звання "Герой України"(посмертно).

З повагою, родина Кладкевича Олександра Сергійовича.