Петиція до Президента України Володимира Зеленьського Шановний Пане Президенте ! Я,Сестра ,звертаюсь до Вас із найглибшим болем та величезною втратою .Прошу Вас розглянути петицію про присвоїння звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО )моєму єдиному Братові Військовослужбовцю Збройних Сил України РУДЕНКО ВОЛОДИМИРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ 13.02.1995р.н.

Володимир був бійцем 46-ї окремої аеромобільної бригади . Пішов ДОБРОВОЛЬЦЕМ від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Приймав участь у бойових діях з 2022р. Мав звання "Солдат стрілець-помічник Гранатометника ",пізніше "Навідник". Виконував бойові завдання по відсічі,та стримувані ворога у Донецькому та Запоріжському направленнях.
Побратими називали Володимира з позивним (Fox)"Справжнім воїном та Героєм". Бо Володимир, мав сильний бойовий дух,та стійку витримку.
Не одноразово рятував особовий склад на полі бою за ,що був нагороджений Відзнакою командира 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно -штурмових військ Збройних Сил України нагрудним знаком "ШЛЯХ ЧЕСТІ",за високі показники у службі,виконання бойових завдань,виявлення при цьому особисту мужність ,хоробрість та збереження здоров'я й життя військовослужбовців військової частини А4350 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов'язки виконував відмінно ,користувався авторитетом серед колег по службі ,мав високий рівень мотивації до військової служби. Захищав територіальну цілісність та сувернитет нашої Держави України .
Саме так відзиваються про мого брата ті хто проходили з ним цей не легкий шлях до перемоги ,його Побратими.
Брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України , перебував в : н.п. СОЛІДАРІ ,н.п.БАХМУТІ ,
де отримав поранення .Після тривалого лікування Володимир знову повернувся до служби . Був нагороджений Відзнакою МО України медаллю "За поранення "(важке)
ЗА ЖЕРТВУ КРОВІ В БОЯХ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ. Брав участь у боях н.п.Блогодатне ,н.п. Курахове Донецької області, н.п.Роботіне н.п.Вербове Запорізької області, де також отримав поранення .
Нажаль 21.12.2024 р. Мого брата було поранено в н.п.Курахове,де проходили сильні бойові дії і були взяті у кільце.
Зі слів побратимів це було рішення Володимира лишитися на позиції і рятуватися самім .
Саме з 21.12.2024 року РУДЕНКО ВОЛОДИМИР РАХУВАВСЯ ЗНИКЛИМ БЕЗВІСТІ.
10 довгих місяців пошуку і Велечезної надії ,але дива на жаль не сталось.
31.10.2025року Герой повернувся на Щеті ,відбулось поховання мого єдиного брата у м. Миколаїві звідки він і родом .
Володимир був сиротою,будучи маленьким лишився без батьків , з двома сестрами
Він для нас був всім ,нашою опораю і підтримкою,нашим скарбом , але став на захист Батьківщини попри все.
В свої 29 років, Брат мріяв створити родину ,але на жаль це лишились тільки мрії .
Пане Президенте, я прошу Вас Присвоїти звання ГЕРОЯ України (ПОСМЕРТНО) моєму Братові РУДЕНКО ВОЛОДИМИРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ,який віддав найцінніше, СВОЄ ЖИТТЯ , за всіх нас.У Володимира лишились дві сестри та маленькі плимінники , які дуже чекали свого рідного дядичку додому ,і які втратили на цій війні не лише рідного дядька ,а й і своїх татусів ,а сестри чоловіків,які
також пішли добровольцями з перших днів повномаштабного вторгнення ,і віддали своє життя захищаючи нашу Державу.
З ВЕЛИКОЮ ВДЯЧНІСТЮ ТА ПОВАГОЮ ДО Вас сестра Руденка Ліді Володимирівна !