Пане Президенте прошу Вас присвоїти посмертно звання старшого солдата 128 бригади 15 окремого батальйону в/ч А 1778 Макарчуку Валерію Сергійовичу 07.06.1986 р.н ! 01.03.2022р при виконанні бойового завдання у Донецькій області в м. Волноваха він зник безвісті . Два роки і вісім місяців я його усіма силами шукала , але нажаль знайшла не живим а мертвим ! Мій чоловік захищав Україну ще з 2014 року , та пройшов Дебальцівський котел , у 2022 році теж ні секунди не задумовувався, а гордо пішов на захист України ! В цей важкий час коли він зник я була вагітна , народила синочка про якого він так і не дізнався нажаль, син народився з вродженою хворобою шанси на життя були мінімальні, але він сильний як батько і боровся за життя , і зараз йому виповнилось 3 роки ! Тому дуже прошу для його сина поки що маленького Козака , надати звання Героя України щоб він гордився своїм батьком якого так і не побачив і не побачить ніколи! Я пишаюсь своїм чоловіком та його патріотизмом , силою, та духом незламності . Нехай його нагороди будуть гордістю сина