Шановний Володимире Олександровичу! Ми, родичі військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, звертаємося до Вас із проханням відновити амністію для наших чоловіків, синів і братів та дозволити їм повернутись до служби: у свій підрозділ або перевестись в інший.
Більшість з тих, хто пішов в СЗЧ зробили це від безвиході. Вони хочуть продовжувати захищати країну, і робили це впродовж тривалого часу, але подекуди неадекватне командування на місцях та неможливість перевестись до іншої частини змушують людей вдаватись до таких радикальних кроків як СЗЧ. Вони не є зрадниками або боягузами, але ситуація, в якій вони опинились в силу обставин, просто не дала їм іншого вибору. Карати їх за це — негуманно.
Здебільшого це люди, які вже пройшли підготовку, військові з великим бойовим досвідом, які можуть приносити велику користь армії, і на підготовку яких не потрібно витрачати додатковий час. Розкидатись такими людьми в ситуації, коли існування країни щодня виборюється величезною ціною, було б нерозумно.
Така амністія дасть можливість військовослужбовцям повернутись або перевестись до бажаного підрозділу, що позитивне вплине і на їхню мотивацію, і на психологічний клімат в підрозділах, а все це — посилить обороноздатність України.
Просимо Президента України звернути увагу на це питання та сприяти відновленню спрощеної процедури повернення до служби для тих, хто пішов в СЗЧ. Десятки тисяч людей чекають на це доленосне для них рішення.