№22/255582-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Гапонюк Карина Русланівна
Дата оприлюднення: 18 листопада 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму татові — Гапонюку Руслану Віталійовичу, 17.09.1983 року народження.
Мій тато ніс службу стрільцем-зенітником ракетного взводу 2-го стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, проявляючи відвагу та вірність військовій присязі. Під час бойових дій отримав численні поранення, пройшов тривалу реабілітацію, після чого знову повернувся на фронт, щоб боронити Україну.
18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області Руслан Гапонюк героїчно загинув унаслідок артилерійського обстрілу ворога, проявивши мужність, відвагу та незламну вірність Батьківщині.
Мій батько до останнього подиху залишався вірним присязі, показав приклад безмежної любові до України, мужності та самопожертви.
Він гідний найвищого державного визнання — звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! ????????
З повагою,
дочка Героя — Гапонюк Карина Русланівна
Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму татові — Гапонюку Руслану Віталійовичу, 17.09.1983 року народження.
Мій тато ніс службу стрільцем-зенітником ракетного взводу 2-го стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, проявляючи відвагу та вірність військовій присязі. Під час бойових дій отримав численні поранення, пройшов тривалу реабілітацію, після чого знову повернувся на фронт, щоб боронити Україну.
18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області Руслан Гапонюк героїчно загинув унаслідок артилерійського обстрілу ворога, проявивши мужність, відвагу та незламну вірність Батьківщині.
Мій батько до останнього подиху залишався вірним присязі, показав приклад безмежної любові до України, мужності та самопожертви.
Він гідний найвищого державного визнання — звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! ????????
З повагою,
дочка Героя — Гапонюк Карина Русланівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Черванська Крістіна Андріївна
29 листопада 2025
2.
Федас Ольга Анатоліївна
29 листопада 2025
3.
Добровольська Віталіна Василівна
29 листопада 2025
4.
Давидова Анастасія Андріївна
29 листопада 2025
5.
Данчук Інна Володимирівна
29 листопада 2025
6.
Степаненко Іван Іванович
29 листопада 2025
7.
Величко Софія Сергіївна
29 листопада 2025
8.
Фенько Вікторія Русланівна
29 листопада 2025
9.
Бойчук Христина Миколаївна
29 листопада 2025
10.
Сойко Марія Ростиславівна
29 листопада 2025
11.
Добиш Софія Григорівна
29 листопада 2025
12.
Савченко-Махиня Софія Вікторівна
29 листопада 2025
13.
Богуш Катерина Сергіївна
29 листопада 2025
14.
Іванова Марина Геннадіївна
29 листопада 2025
15.
Чабала Альона Олександрівна
29 листопада 2025
16.
Ночевна Марія Богданівна
29 листопада 2025
17.
Шведченко Тетяна Володимирівна
29 листопада 2025
18.
Кузьмич Тетяна Іванівна
29 листопада 2025
19.
Нестерук Тетяна Володимирівна
29 листопада 2025
20.
Луцькова Катерина Володимирівна
29 листопада 2025
21.
Скоцень Алла Вікторівна
29 листопада 2025
22.
Марчук Наталія Віталіївна
29 листопада 2025
23.
Сопінка Андрій Олегович
29 листопада 2025
24.
Ємельяненко Анастасія Володимирівна
29 листопада 2025
25.
Колоколова Тетяна Юріївна
29 листопада 2025
26.
Паска Наталія Олексіївна
29 листопада 2025
27.
Буковська Софія Ігорівна
29 листопада 2025
28.
Пунь Олена Андріївна
29 листопада 2025
29.
Рашко Вероніка Андріївна
29 листопада 2025
30.
Титяневич Альона Миколаївна
29 листопада 2025
5695
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.