Присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) сержанту Євгенію Гринишин

Шановний пане Президенте України,
Від імені родини, побратимів та друзів просимо підтримати петицію та присвоїти високе і почесне звання Героя України (посмертно) вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України командиру 2 інженерно-позиційного відділення інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти сержанту Гринишин Євгенію Михайловичу, який героїчно загинув 07 вересня 2025 року, всього за день до свого дня народження, під час виконання бойового завдання із захисту України від російського агресора на Донеччині.
Євгеній народився 08 вересня 1997 року в селі Ксеньєвка, Кустанайської області, Казахстан, у родині української діаспори. У віці півтора місяця переїхав з батьками у село Велика Тур’я, Калуського району, Івано-Франківської області. Після здобуття повної загальної середньої освіти вступив до коледжу вищого навчального закладу Одеської державної академії технічного регулювання та якості, де згодом здобув повну вищу освіту. Паралельно з навчання проходив строкову службу в 101-й бригаді охорони Генерального штабу. Під час проходження строкової служби у період з жовтня 2017 – лютий 2018 добровільно брав активну участь в АТО у Донецькій і Луганській областях. Після закінчення строкової служби мріяв вступити в Львівську академію сухопутних військ.
З перших днів повномасштабного вторгнення (27 лютого 2022року) Євгеній не задумуючись долучився до лав добровольців та став на захист нашої держави! Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту – від Миколаївщини до Донеччини. У складі інженерно-саперної роти 63-ї бригади Євгеній брав активну участь у визволенні Снігурівки на Миколаївщині, Херсону, боях за Бахмут, Лиман, Дружківка, Дробишеве та інших населених пунктах на Донеччині. Загинув 07 вересня 2025 року під час виконання службових обов’язків поблизу населеного пункту Маяки Краматорського району Донецької області. Односельчани зустрічали Євгенія «коридором пошани» - на колінах, з живими квітами на дорозі. Впродовж трьох з половиною років Євгеній самовіддано захищав свою сім’ю, родину, громаду та всю Україну. За проявлену відвагу під час служби був нагороджений: відзнакою «Учасник АТО», відзнакою «Захисник Донбасу», відзнакою Міністра Оборони України «Хрест Доблесті».
Побратими знали Євгенія як старанного, позитивного військовослужбовця, впевненого та відповідального командира, який користувався повагою серед бойових побратимів та командирів. Воїн з великої букви, який за час служби виконував складні бойові завдання, завжди залишався в авангарді, на передньому краї. Віддав найцінніше, що мав та вклав у свій підрозділ. Захищати Батьківщину вважав своїм обов’язком, але водночас мріяв про щасливе сімейне життя під мирним небом, на рідній землі.
Євгеній був прикладом справжнього патріота, мужнього воїна та гідного сина України. Його подвиг заслуговує на найвищу державну відзнаку – звання Героя України.
Просимо Вас розглянути це звернення та вшанувати пам’ять Євгенія найвищою державною нагородою!
Світла та Вічна пам’ять нашому Герою та всім Героям України!