№22/255776-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту Микуляку Петру Володимировичу
Автор (ініціатор): Мойсей-Микуляк Ганна Михайлівна
Дата оприлюднення: 20 листопада 2025
Шановний пане Президенте!
Я, дружина, та від імені побратимів загиблого старшого техніка роти вогневої підтримки першого батальйону територіальної оборони в/ч 7033 старшого сержанта Микуляка Петра Володимировича (06.09.1995 р.н.), звертаюся до Вас із проханням вшанувати відважного воїна та присвоїти йому звання «Герой України» (посмертно).
За життя Петро був відзначений нагородами, а саме:
Медаллю "Хрест сил територіальної оборони";
Медаллю "За честь і відвагу;
Медаллю " 105 окрема бригада ТРО";
Медаллю " Регіональне управління сил територіальної оборони";
Медаллю " 80 об 105 обр ТрО";
Медаллю " Ветеран війни".
26.02.2022року з власної ініціативи прийнятий на військову службу Чортківським РТЦК та СП, щоб захищати Батьківщину від російської агресії. Він із честю та мужністю виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку (н.п.Спірне), де в одному із штурмів у жовтні 2022 року, залишився наодинці у напівоточенні, визвав на себе артилерійський удар, після чого 20 днів не виходив на зв'язок, щоб не допустити захоплення території ворогом. Відданий Військовій присязі, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 14 жовтня 2025 року під час артилерійського обстрілу поблизу н.п. Дмитрівка Великописарівської територіальної громади Охтирського району Сумської області. 25.10.2025 року похований у рідному селі Новоставці Чортківського району Тернопільської області.
З дитинства Петро був щирим, життєрадісним і відповідальним.
Мріяв, що по завершенню війни, закінчить будівництво свого будинку, де буде щасливо жити із своєю сім'єю у незалежній, нескорений Україні.
У бойових умовах Петро проявив незламність, відвагу та відданість побратимам. Він був
прикладом справжнього воїна, завжди готового прийти на допомогу навіть у найважчих
обставинах. Завжди був позитивним та усміхненим і цим заряджав усіх навкруги.
Він був коханим чоловіком, люблячим батьком, гарним сином, надійним другом і вірним
побратимом. Його світла пам’ять назавжди залишиться у серцях рідних та всіх, хто його
знав.
Просимо Вас відзначити його подвиг та самопожертву, присвоївши звання «Герой
України» (посмертно).
З повагою, дружина та побратими Микуляка Петра Володимировича.
Я, дружина, та від імені побратимів загиблого старшого техніка роти вогневої підтримки першого батальйону територіальної оборони в/ч 7033 старшого сержанта Микуляка Петра Володимировича (06.09.1995 р.н.), звертаюся до Вас із проханням вшанувати відважного воїна та присвоїти йому звання «Герой України» (посмертно).
За життя Петро був відзначений нагородами, а саме:
Медаллю "Хрест сил територіальної оборони";
Медаллю "За честь і відвагу;
Медаллю " 105 окрема бригада ТРО";
Медаллю " Регіональне управління сил територіальної оборони";
Медаллю " 80 об 105 обр ТрО";
Медаллю " Ветеран війни".
26.02.2022року з власної ініціативи прийнятий на військову службу Чортківським РТЦК та СП, щоб захищати Батьківщину від російської агресії. Він із честю та мужністю виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку (н.п.Спірне), де в одному із штурмів у жовтні 2022 року, залишився наодинці у напівоточенні, визвав на себе артилерійський удар, після чого 20 днів не виходив на зв'язок, щоб не допустити захоплення території ворогом. Відданий Військовій присязі, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 14 жовтня 2025 року під час артилерійського обстрілу поблизу н.п. Дмитрівка Великописарівської територіальної громади Охтирського району Сумської області. 25.10.2025 року похований у рідному селі Новоставці Чортківського району Тернопільської області.
З дитинства Петро був щирим, життєрадісним і відповідальним.
Мріяв, що по завершенню війни, закінчить будівництво свого будинку, де буде щасливо жити із своєю сім'єю у незалежній, нескорений Україні.
У бойових умовах Петро проявив незламність, відвагу та відданість побратимам. Він був
прикладом справжнього воїна, завжди готового прийти на допомогу навіть у найважчих
обставинах. Завжди був позитивним та усміхненим і цим заряджав усіх навкруги.
Він був коханим чоловіком, люблячим батьком, гарним сином, надійним другом і вірним
побратимом. Його світла пам’ять назавжди залишиться у серцях рідних та всіх, хто його
знав.
Просимо Вас відзначити його подвиг та самопожертву, присвоївши звання «Герой
України» (посмертно).
З повагою, дружина та побратими Микуляка Петра Володимировича.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Тлябічева Юлія В'ячеславівна
13 лютого 2026
2.
Цимбалюк Марія Миколаївна
13 лютого 2026
3.
Гарань Мирослава Анатоліївна
13 лютого 2026
4.
Дзюбак Ніна Василівна
13 лютого 2026
5.
Курило Ольга Василівна
13 лютого 2026
6.
Олєшко Олена Станіславівна
13 лютого 2026
7.
Маліш Любов Іванівна
13 лютого 2026
8.
Сівак Оксана Романівна
13 лютого 2026
9.
Бабчук Любов Михайлівна
12 лютого 2026
10.
Лагно Таїсія Петрівна
12 лютого 2026
11.
Добра Лариса Віталіївна
12 лютого 2026
12.
Белзюк Анна Михайлівна
12 лютого 2026
13.
Рига Оксана Богданівна
12 лютого 2026
14.
Малохатько Олена Іванівна
12 лютого 2026
15.
Апостол Клавдія Іванівна
12 лютого 2026
16.
Михальчишин Олександр Володимирович
12 лютого 2026
17.
Мілецька Віта Анатоліївна
12 лютого 2026
18.
Лукаш Софія Костянтинівна
12 лютого 2026
19.
Рихлюк Олена Ігорівна
12 лютого 2026
20.
Маруненко Ганна Іванівна
12 лютого 2026
21.
Середіна Лариса Іванівна
12 лютого 2026
22.
Сєрова Тетяна Анатоліївна
12 лютого 2026
23.
Коваленко Леся Леонідівна
12 лютого 2026
24.
Сеновят Світлана Юліанівна
12 лютого 2026
25.
Рибка Рената Олексіївна
12 лютого 2026
26.
Бреславська Тетяна Володимирівна
12 лютого 2026
27.
Пилипчук Анастасія Сергіївна
12 лютого 2026
28.
Візна Ольга Петрівна
12 лютого 2026
29.
Альохіна Світлана Вікторівна
12 лютого 2026
30.
Химочка Юлія Володимирівна
12 лютого 2026