Шановний пане Президент!
Ми рідні, друзі, близькі і побратими, просимо Вас, присвоїти почесне звання "Герой України"(посмертно) старшому сержанту Державної прикордонної служби України 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого
Білану Євгенію Олексійовичу (позивний "Столяр").
Білан Євгеній Олексійович був старшим сержантом, на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії(водій) другого зенітно-ракетного відділення прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування 105-го прикордонного загону.
Останні роки до повномасштабного вторгнення Євгеній працював у Державній міграційній службі.
У травні 2022 року Білан Євгеній Олексійович добровільно став на захист нашої Батьківщини. Деякий час боронив Україну на прикордонні з Білоруссю. З жовтня 2024 року боронив кордони України на Куп'янському напрямку, а в серпні 2025 року поїхав виганяти нечисть з нашої землі на Покровський напрямок. Де і загинув 02.11.2025 року під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність, свободу та кордони України в районі населеного пункту Нове Шахове Покровського району Донецької області.
За час військової служби, захищаючи незалежність і свободу України, Євгеній отримав такі відзнаки:
"Ветеран війни"- учасник бойових дій, "За оборону України" та "За мужність в охороні державного кордону".
В шкільні роки Євгеній захоплювався футболом, їздив на змагання, після закінчення 11 класів, навчався в Ніжинському агротехнічному інституті на факультеті "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка" і здобув освітній ступінь магістра.
Другу освіту столяра здобув у Професійному технічному училищі 18 м.Чернігів, після чого працював столярем. Виготовляв меблі на замовлення, іграшки з екологічної деревини та працював на пилорамі.
Обороняючи кордони нашої країни, Євгеній виконував свій службовий обов'язок з гідністю і честю. Завжди приходив на допомогу побратимам і друзям в скрутну хвилину. Був світлою і добродушною людиною, люблячим сином, чоловіком і братом.
Білан Євгеній Олексійович віддав своє життя за кожного з нас, за Україну.
Євгеній мав мрії, плани на майбутнє, він хотів жити...