Шановний пане президент! Звертаємось до Вас з проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) для нашого загиблого захисника- прикордонника, нашого батька та чоловіка ! ПЕТРАЩУКА РОМАНА МИХАЙЛОВИЧА .

Звернення
до Президента України
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
старшому солдату Державної прикордонної служби України
Роману Михайловичу Петращуку

Шановний пане Президенте!

Звертаємося до Вас із щирим і водночас болючим проханням — розглянути можливість присвоєння звання Героя України (посмертно) нашому батьку й чоловіку, старшому солдату Державної прикордонної служби України Роману Михайловичу Петращуку, який мужньо загинув під час виконання бойового завдання, рятуючи життя своїх побратимів.

Роман Михайлович народився 15 червня 1981 року в місті Сторожинець Чернівецької області. З 2011 року проживав у місті Соледар Донецької області. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році разом із родиною був вимушений переїхати до Жмеринської громади Вінницької області. Попри те, що не мав військового досвіду, він прийняв для себе єдине можливе рішення — стати на захист Батьківщини.

Роман вступив до 2-го Харківського прикордонного загону та виконував бойові завдання на Харківському й Донецькому напрямках. Згодом був прикомандирований до 4-го прикордонного загону штурмового підрозділу «Рій», де продовжував службу з непохитною відданістю та мужністю. Серед побратимів був знаний під позивним «Батя» — за свою мудрість, людяність, характер і здатність підтримати кожного поруч.

6 вересня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Харківщині, Роман героїчно загинув під час евакуації поранених. Пікап, у якому він перебував разом із побратимами, підірвався на міні. Рятуючи поранених, він загинув миттєво… Роман свідомо поставив життя інших вище за власне — і ціною власної смерті дав шанс на порятунок товаришам.

За свої 44 роки він був прикладом гідності, працьовитості й любові до життя. Багато років працював на аграрному підприємстві, любив свою роботу, цінував прості речі, завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Він був доброю, життєрадісною, справедливою та сміливою людиною, яку поважали всі, хто його знав.

Після себе Роман залишив дружину Дар’ю, сина Єгора, який цього року пішов до першого класу, двох доньок — Анастасію та Юлію, а також чотирьох онуків, які тепер зростатимуть з усвідомленням того, що їхній дідусь — справжній герой.

Роман Михайлович Петращук віддав за Україну найцінніше — своє життя. Його вчинок, його шлях і його самопожертва є взірцем незламності та любові до Батьківщини. Він по праву гідний найвищого державного визнання — звання Героя України (посмертно).

Просимо Вас, шановний пане Президенте, підтримати наше прохання та вшанувати пам’ять Романа Михайловича, який ціною власного життя рятував інших і захищав свободу та майбутнє України.
Його подвиг має бути закарбований у пам’яті нашої держави — як приклад мужності, самопожертви та вірності Україні.

З повагою та надією,
родина Романа Михайловича Петращука.


Зворотній звʼязок з родиною:
Дружина Дарʼя Геннадіївна - +380508561934(вайбер, ватсап, телеграм )

Донька Анастасія- +380636934254 (вайбер, ватсап , телеграм )