Шановний пане Президенте , Володимир Олександрович !
Я , Корся Владислав старший матрос ВМС , ветеран війни . Прошу Вас присвоїти почесне звання << Герой України >> ( посмертно ) , моєму молодшому братові старшому матросу Військово-Морських Сил Збройних Сил України . Козаку , Леву , воїну трьох стихій Корсі Вячеславу Васильовичу позивний << SWAT >>
в / ч А 3821
Підрозділ : 137 - й Окремий Батальйон Морської Піхоти у складі 35 - ї окремої бригади Морської Піхоти імені контр - Адмірала Михайла Остроградського .
Учасник АТО / ООС з 2016 року.
Вячеслав народився 10.02.1995 року в с. Ясеново - 2 Любашівського району Одеської області . В 2012 році закінчив ЗОШ ном.1 м.Теплодар . Проживав в м.Одесі . Прагнув отримати вищу освіту .. Навчався на останньому курсі Одеської державної академії технічного регулювання та якості .
В 2015 році , прийняв тверде рішення і сам пішов до військкомату , щоб служити в Морській піхоті . Срочну службу проходив в м. Миколаєві , а вже через декілька місяців , на початку 2016 року підписав контракт з 137- ОБМП , яких назавжди став йому другою родиною . Приймав участь в міжнародних навчаннях << Сі Бриз - 2016 >>
Закінчив повний курс за програмою підготовки командирів відділень базового рівня у в / ч А 3163 . В тому ж 2016 р. в Бердянську , прийняв клятву морського піхотинця та отримав ( на тоді ще ) Чорний берет , який з честю та гордістю носив . Через декілька місяців , я доєднався до брата . Дядько Олександр Дяченко підписав контракт в тому ж 2016 році . Згодом до нас приєднались ще дядько Вячеслав Анатолійович та наш батько Василь Сергійович . Нас було п'ятеро з родини . Залишилось - троє ..
Коротка розповідь про мого брата , від нашого побратима .
"Наша перша зустріч відбулася в 2016 році , на той час Слава прийшов в частину по відношенню . З того моменту розпочався наш військовий шлях, та дружба. В 2016 році відбулося бойове залагодження батальйону. Батальйон відправився на виконання бойового завдання , а саме Донецьку обл. Були бойові виїзди, Слава завжди був зі мною , в якій гарячій точці ми не перебували б. Я знав , що можу на нього покластися, він ніколи мене не підведе. Він завжди навчався, радився, підтримував в будь якій ситуації. Не боявся іти туди , де військові завдання були не за призначенням. Сміливо дивився ворогу в вічі,був патріотом своєї країни. Здобув великий бойовий досвід .За усі роки служби , мав бездоганний послужний список .
Восени 2021 року , контракт закінчився. І Слава хотів зробити операцію зору , який був втрачений за роки служби , і яка планувалась на 28 лютого 2022 року. Бо в квітні , він планував знову підписати контракт . Але з початком повномасштабного вторгнення, Слава зі своєю бойовою родиною та нашими побратимами, повернувся в батальйон в перші ж дні. Мужньо захищав свою країну . Вище за все цінував ; вірність Вітчизні , дружбу з побратимами та любов в сім'ї. Боровся за торжество добра і справедливості . До останнього вірив в Перемогу.
137 - й обмп стояв стіною . Живим щитом ми утримували свої позиції на фронті , добре усвідомлюючи , що на наших плечах лежить відповідальність за майбутнє всього українського народу .
_18.03.22 авіаудар забрав життя Слави , його рідного дядька Олександра, багатьох наших побратимів . Мужні захисники , небесні воїни , вони назавжди в моєму серці .
ВІРНІ МОРСЬКІ ПІХОТИНЦІ !
ВІРНІ У ВСЬОМУ !
ВІРНІ НАЗАВЖДИ !" - написав штаб-сержант , командир втз Середович Олесь Валентинович .
Герої повернулися додому << НА ЩИТІ >>
Господь відкрив перед ними двері Раю , бо пішли вони на небо - НЕСКОРЕНИМИ !
З початку повномасштабної збройної агресії російської федерації , Вячеслав добровільно вступив до лав ЗСУ . Обороняв Південь країни , Одещину та Миколаївщину . У березні 2022 року приймав участь у штурмі позицій , російських окупаційних військ , в районі населених пунктів Білозірка та Первомайське Миколаївської області . Виконував бойове завдання ; підвезення боєприпасів до оборонних позицій , сил оборони України . Здійснював евакуацію поранених побратимів з боєвих позицій до лікувальних закладів , чим рятував їх життя .
Обставини загибелі : Загинув 18.03.2022 року при виконанні заходів і забезпечення національної безпеки і оборони України внаслідок повітряного удару противника ракетою типу " Калібр " по казармі з військовослужбовцями у м . Миколаєві . Під час удару по казармі , мій брат загинув , врятувавши життя одного з військовослужбовців 35-ї обрмп , накривши його своїм тілом .
Я і Середович Олесь , також були в тій казармі і , ми чудом вижили після ракетного обстрілу , отримавши травми .
Через 4 - ри місяці , після ракетного удару по казармі , у Вячеслава народився син , про якого він дуже мріяв і чекав на народження .16 - го березня , бувши останній раз проїздом вдома дізнався , що буде точно хлопчик , він в той же день , дав йому ім'я . "Корся Вячеслав Вячеславович , звучить ? " запитав він у батьків .. "Так . Звучить , синок" , відповіли йому батьки .
У Вячеслава залишився син Вячеслав , брат Владислав , сестра Софія , батьки , племінниці Марія та Даринка , дружина брата Валентина .
Має численні подяки , грамоти , медалі від командування .
Нагороджений медаллю <<За участь в Антитерористичній операції >> Медаль <<За жертовність та Любов до України>> Орден <<Ветеран війни>>
Указом Президента України 5279 від 28 березня 2022 року за мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України нагороджений Медаллю <<ЗА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНІ>>( посмертно )
Указом Президента України від 25 травня 2023 року номер 303 за особисту мужність та самовіддані дії , виявленні у захисті суверенітету та територіальної цілісності України , ВІРНІСТЬ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ нагородженно Орденом <<ЗА МУЖНІСТЬ >> 3 - го ступеня ( посмертно )
Прошу Вас , пане Президенте , відзначити подвиги мого молодшого брата Вячеслава , найвищою державною нагородою << Герой України >>
Слава Україні ! Героям Слава !
Слава Морській Піхоті !
Морська Піхота - ВІРНІ ЗАВЖДИ !