Про присвоєння звання Герой України (посмертно) Агапітову Сергію Юрійовичу.

Я, Агапітова Ганна Василівна, звертаюсь з проханням присвоїти звання «Героя України (посмертно)» Агапітову Сергію Юрійовичу — який з перших днів добровільно став на захист територіальної цілісності України та віддав своє життя заради миру, свободи та майбутнього своєї родини й усієї України.
Мій син, Агапітов Сергій Юрійович, народився 03.03.1999 року. Він зростав у патріотичній родині, був добрим, слухняним, гарно навчався, любив Україну та своє рідне місто Вознесенськ.
На час коли розпочалося повномасштабне вторгнення йому було 22 роки, але Сергій не задумуючись з перших днів пішов добровольцем до місцевого ТРО, допомагав будувати захисні споруди для оборони міста, робив «коктейлі молотова» та їжаки. Кожного вечора заступав на чергування з військовими 80 Бригади та ТРО на блокпост, який знаходився біля мосту через річку Мертвовод. Саме на цьому блокпості було зупинено просування ворога на Південному напрямку.
02.03.2022 року під час перебування мого сина на чергування на блокпості надійшло повідомлено, що колона військових російської федерації наближається до міста та розпочалися заходи посилення оборони.
Зброя для оборони міста була у військових 80 штурмової бригади, а ТРО були забезпечені частково стрілковою зброєю, але це не зупинило мого сина, він залишився на блокпості маючи в руках одну гранату та коктейль молотова. Сергій був рішуче налаштований обороняти рідне місто.
Коли ворог почав просуватись в напрямку моста через річку Мертвовод, (який був замінований) військові почали готуватись до підриву мосту, мій син знаходився поряд з ними. Перша спроба підриву була невдала, один з військових побіг в напрямку мінування, щоб підірвати його вручну. В цей час ворожа техніка вже підійшла до мосту та зупинилась, мій син не задумуючись прийняв рішення відволікти ворога. Маючи в руках тільки коктейль молотова та гранату він побіг в напрямку колони щоб підірвати ворожу техніку. Побачивши його ворожий танк рф здійснив постріл в бік Сергія, в результаті цього пострілу мого сина розірвало на частини. Саме цей мужній вчинок дав ті ВИРІШАЛЬНІ хвилини так необхідні військовослужбовцю для здійснення підриву мосту.
В результаті вище описаних дій військових, міст було підірвано та зупинено просування ворожої колони армії рф, але ціною цього було життя мого сина.

Я звертаюсь до Президента України з проханням гідно вшанувати пам’ять Агапітова Сергія Юрійовича, присвоївши йому найвище державне звання «Герой України(посмертно)». Так, як 01 жовтня 2025 вступив в дію Указ Президента України № 720/25 відповідно до якого місту Вознесенськ було присвоєно звання «Місто – герой України» за подвиг, масовий героїзм та стійкість, виявлені під час захисту міста від збройної агресії рф. Зважаючи на цей Указ Президента, вважаю що мій син гідний звання Героя України (посмертно) за подвиг та мужній вчинок при захисті міста Вознесенськ, ціною його життя.
Пам’ять про таких людей — це не просто слова вдячності.
Це наш святий обов’язок перед тими, хто віддав життя, щоб ми могли жити у мирі, під мирним небом України.

З повагою родина, друзі та жителі міста Вознесенськ, Миколаївської області.