ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ! Прошу Вас підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку й батькові наших синів, молодшому сержанту аеромобільного батальйону 95 ОДШБР Десантно-штурмових військ України, військової частини А0281 – Пугачу Олександру Володимировичу.

Шановний пане Президенте України!
Я, дружина Пугача Олександра Володимировича, звертаюся до Вас від імені наших синів, нашої родини, побратимів, друзів із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого сина України та Захисника Батьківщини шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Молодший сержант аеромобільного батальйону 95 ОДШБР Десантно-штурмових військ України, військової частини А0281 – Пугач Олександр Володимирович, 19.11.1987 року народження, родом із с. Соснівка Камінь-Каширського району Волинської області, не зміг залишитись осторонь і в жовтні 2022 року став на захист своєї родини, нашого народу та Батьківщини.
З самого початку війни Олександр сказав, що піде захищати свою родину, свій народ і Батьківщину. Так він і зробив, не дочекавшись поки народиться наш синочок.
У період із грудня 2022 року по жовтень 2025 року Олександр брав безпосередню участь у бойових діях із захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Його бойовий досвід охоплює різні «гарячі» напрямки, включаючи Марʼїнку, Торецьк, Терни Донецької області, Курський напрямок, Сумський напрямок. Олександр зарекомендував себе людиною розсудливою, стійкою та дисциплінованою, сумлінно ніс службу, відповідально ставився до покладених на нього обов’язків, був надійним побратимом. Свій шлях починав простим солдатом, а закінчив на посаді головного сержанта.
Нагороджений:
1. Орденом "За мужність" III ступеня
2. Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотим хрестом"
3. Відзнакою Президента України "За Оборону України"
4. Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Хрест хоробрих"
5.
6.Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України "Хрест Доблесті"
7.Нагрудним знаком "Почесна відзнака командира аеромобільного батальйона"
8. Медаллю "ХРЕСТ 60 омбр"
9. Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України "За поранення"
10.Нагрудним знаком "Золоті крила десантно-штурмових військ"
На превеликий жаль, 08.10.2025 Олександр загинув під час виконання бойового завдання, пов’язаного зі здійсненням заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, поблизу н.п. Лиман Краматорського району Донецької області. Внаслідок стрілецького бою молодший сержант Пугач Олександр Володимирович зазнав значні тілесні ушкодження, несумісні з життям. Олександр боровся за своє життя і життя побратимів із перших хвилин виконання бойового завдання.
Олександр був неймовірною людиною − прекрасним батьком і чоловіком, турботливим сином, надійним братом, другом і побратимом. Він мав сильний дух, завжди приходив усім на допомогу і був взірцем для багатьох. Попри те, що мій чоловік виріс без батька, він став справжнім чоловіком і прикладом для наших синів. Олександр був цілеспрямованим. Він мріяв, щоб його сини, родина і наша нація жили під мирним небом. Непохитно вірив у своїх побратимів, у себе і в нашу Перемогу. До останнього подиху з честю та гідністю виконував свій обов’язок перед Батьківщиною, проявляючи при цьому незламну мужність та самовідданість.
Олександр залишив маленьку копію і часточку себе – наших синів Богдана (11 років) і Тараса (3 роки). Для них, як ні для кого інших, буде важливо, щоб Ви і наш народ визнали їх тата Героєм України.
Ця нагорода – це не про медаль. Це свідчення пам’яті, вдячності та визнання на державному рівні, яке залишиться для його маленьких синів. Нехай вони знають ким був їх тато – справжнім Героєм. Тому, для вшанування світлої пам’яті вірного Захисника свого народу, прошу Вас підтримати петицію і присвоїти Пугачу Олександру Володимировичу найвище звання – Герой України (посмертно). Ця петиція – найменше, що Ви, наш народ і я можемо зробити для Олександра, який пішов з життя так рано, захищаючи рідну землю.
Я і наша родина збереже його ім’я в пам’яті та серці, а Ви – в історії й визнанні нашою державою. Давайте зробимо так, щоб кожен мужній вчинок і подвиг наших Героїв закарбувався не тільки в серцях рідних, а й в історії нашої Батьківщини.
З глибокою надією та повагою Пугач Ірина.
НАЗАВЖДИ 37
ВІЧНА СЛАВА І ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ!
Війна забирає найкращих…