№22/256300-еп
ПЕТИЦІЯ звернення до Президента України про звання Героя України
Автор (ініціатор): Куковицька Вероніка Ігорівна
Дата оприлюднення: 01 грудня 2025
ПЕТИЦІЯ
звернення до Президента України про звання Героя України
щодо вшанування пам’яті полеглого Героя України
Куковицького Івана Сергійовича
Україна щодня втрачає своїх найвідданіших захисників — тих, хто став між ворогом і нашим мирним життям. Серед таких воїнів був і Куковицький Іван Сергійович — мужній боєць, який до останнього залишався вірним Присязі та своєму народу. Його служба й самопожертва є свідченням справжнього героїзму, який заслуговує на гідне вшанування.
Куковицький Іван Сергійович народився 2 листопада 2001 року в місті Чернігові, у селищі Старий Білоус. Тут він провів свої дитячі та юнацькі роки, здобув освіту та опанував професію електрозварювальника. Працював, планував майбутнє і будував своє життя власними силами.
У 2019 році Іван зустрів свою майбутню дружину, з якою створив міцну родину. Разом вони підтримували одне одного в усіх життєвих обставинах, а з часом переїхали до Києва, де почали новий етап життя.
У 2020 році Іван розпочав службу в Національній гвардії України, де проявив відповідальність, силу духу та справжню відданість військовій справі. Після строкової служби він підписав контракт і продовжив служити у частині 3030 НГУ, постійно розвиваючи свої професійні навички. Досягнув звання сержанта та добровільно обрав найскладніший шлях — стати військовим парамедиком, рятуючи життя побратимів у найнебезпечніших умовах.
У 2024 році родина чекала на поповнення — дружина Івана завагітніла, і він мав стати батьком. Іван з теплом говорив про майбутню дитину та щиро чекав на її появу. Але 31 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Селидове Донецької області Іван Куковицький зник безвісти. Він так і не встиг побачити свою дитину.
У вересні 2025 року за результатами ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель. Після репатріації тіла Героя Івана Сергійовича гідно поховали на рідній землі, серед близьких і вдячної громади. Пам’ять про його подвиг живе в серцях усіх, хто його знав і кого він захищав.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Куковицького Івана Сергійовича — мужнього захисника України, який віддав своє життя за мир та незалежність нашої держави. Його самовідданість, відвага та любов до Батьківщини є прикладом для всіх українців. Увічнення його імені допоможе зберегти пам’ять про справжній героїзм та надихати майбутні покоління на віддану службу та захист рідної землі. Пам’ять про Героя живе в наших серцях, і лише держава може зробити цей подвиг надихаючим прикладом для майбутніх поколінь.
З повагою,
Куковицька Вероніка Ігорівна
звернення до Президента України про звання Героя України
щодо вшанування пам’яті полеглого Героя України
Куковицького Івана Сергійовича
Україна щодня втрачає своїх найвідданіших захисників — тих, хто став між ворогом і нашим мирним життям. Серед таких воїнів був і Куковицький Іван Сергійович — мужній боєць, який до останнього залишався вірним Присязі та своєму народу. Його служба й самопожертва є свідченням справжнього героїзму, який заслуговує на гідне вшанування.
Куковицький Іван Сергійович народився 2 листопада 2001 року в місті Чернігові, у селищі Старий Білоус. Тут він провів свої дитячі та юнацькі роки, здобув освіту та опанував професію електрозварювальника. Працював, планував майбутнє і будував своє життя власними силами.
У 2019 році Іван зустрів свою майбутню дружину, з якою створив міцну родину. Разом вони підтримували одне одного в усіх життєвих обставинах, а з часом переїхали до Києва, де почали новий етап життя.
У 2020 році Іван розпочав службу в Національній гвардії України, де проявив відповідальність, силу духу та справжню відданість військовій справі. Після строкової служби він підписав контракт і продовжив служити у частині 3030 НГУ, постійно розвиваючи свої професійні навички. Досягнув звання сержанта та добровільно обрав найскладніший шлях — стати військовим парамедиком, рятуючи життя побратимів у найнебезпечніших умовах.
У 2024 році родина чекала на поповнення — дружина Івана завагітніла, і він мав стати батьком. Іван з теплом говорив про майбутню дитину та щиро чекав на її появу. Але 31 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Селидове Донецької області Іван Куковицький зник безвісти. Він так і не встиг побачити свою дитину.
У вересні 2025 року за результатами ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель. Після репатріації тіла Героя Івана Сергійовича гідно поховали на рідній землі, серед близьких і вдячної громади. Пам’ять про його подвиг живе в серцях усіх, хто його знав і кого він захищав.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Куковицького Івана Сергійовича — мужнього захисника України, який віддав своє життя за мир та незалежність нашої держави. Його самовідданість, відвага та любов до Батьківщини є прикладом для всіх українців. Увічнення його імені допоможе зберегти пам’ять про справжній героїзм та надихати майбутні покоління на віддану службу та захист рідної землі. Пам’ять про Героя живе в наших серцях, і лише держава може зробити цей подвиг надихаючим прикладом для майбутніх поколінь.
З повагою,
Куковицька Вероніка Ігорівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сидорчук Ольга Миколаївна
28 грудня 2025
2.
Кравчук Альона Олексіївна
27 грудня 2025
3.
Пантелеєнко Марія Валентинівна
27 грудня 2025
4.
Соботкова Олеся Василівна
27 грудня 2025
5.
Могильова Альона Сергіївна
27 грудня 2025
6.
Бондар Олена Петрівна
27 грудня 2025
7.
Голобородько Валентин Миколайович
27 грудня 2025
8.
Оліферчук Іванна Григорівна
27 грудня 2025
9.
П'ясецька Ірина Миколаївна
27 грудня 2025
10.
Пильник Валентина Михайлівна
27 грудня 2025
11.
Шрамко Тетяна Миколаївна
27 грудня 2025
12.
Масік Людмила Олексіївна
27 грудня 2025
13.
Залозна Іванна Петрівна
27 грудня 2025
14.
Клімас Марія Михайлівна
27 грудня 2025
15.
Новосад Юлія Юріївна
27 грудня 2025
16.
Гордієнко Ігор Петрович
27 грудня 2025
17.
Капетінська Тетяна Вячеславівна
27 грудня 2025
18.
Стригун Олена Олександрівна
26 грудня 2025
19.
Кушнірук Вікторія Григорівна
26 грудня 2025
20.
Сазіна Валентина Павлівна
26 грудня 2025
21.
Максимчук Олександр Олександрович
26 грудня 2025
22.
Свідзінська Інна Володимирівна
26 грудня 2025
23.
Сазіна Ольга Володимирівна
26 грудня 2025
24.
Макарова Інна Вадимівна
26 грудня 2025
25.
Кропива Ірина Леонідівна
26 грудня 2025
26.
Шевчук Ольга Романівна
26 грудня 2025
27.
Бахур Олександра Степанівна
26 грудня 2025
28.
Липівська Олена Миколаївна
26 грудня 2025
29.
Данилюк Олена Федорівна
26 грудня 2025
30.
Пугач Ірина Миколаївна
26 грудня 2025
2293
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 64 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.