№22/256300-еп
ПЕТИЦІЯ звернення до Президента України про звання Героя України
Автор (ініціатор): Куковицька Вероніка Ігорівна
Дата оприлюднення: 01 грудня 2025
ПЕТИЦІЯ
звернення до Президента України про звання Героя України
щодо вшанування пам’яті полеглого Героя України
Куковицького Івана Сергійовича
Україна щодня втрачає своїх найвідданіших захисників — тих, хто став між ворогом і нашим мирним життям. Серед таких воїнів був і Куковицький Іван Сергійович — мужній боєць, який до останнього залишався вірним Присязі та своєму народу. Його служба й самопожертва є свідченням справжнього героїзму, який заслуговує на гідне вшанування.
Куковицький Іван Сергійович народився 2 листопада 2001 року в місті Чернігові, у селищі Старий Білоус. Тут він провів свої дитячі та юнацькі роки, здобув освіту та опанував професію електрозварювальника. Працював, планував майбутнє і будував своє життя власними силами.
У 2019 році Іван зустрів свою майбутню дружину, з якою створив міцну родину. Разом вони підтримували одне одного в усіх життєвих обставинах, а з часом переїхали до Києва, де почали новий етап життя.
У 2020 році Іван розпочав службу в Національній гвардії України, де проявив відповідальність, силу духу та справжню відданість військовій справі. Після строкової служби він підписав контракт і продовжив служити у частині 3030 НГУ, постійно розвиваючи свої професійні навички. Досягнув звання сержанта та добровільно обрав найскладніший шлях — стати військовим парамедиком, рятуючи життя побратимів у найнебезпечніших умовах.
У 2024 році родина чекала на поповнення — дружина Івана завагітніла, і він мав стати батьком. Іван з теплом говорив про майбутню дитину та щиро чекав на її появу. Але 31 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Селидове Донецької області Іван Куковицький зник безвісти. Він так і не встиг побачити свою дитину.
У вересні 2025 року за результатами ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель. Після репатріації тіла Героя Івана Сергійовича гідно поховали на рідній землі, серед близьких і вдячної громади. Пам’ять про його подвиг живе в серцях усіх, хто його знав і кого він захищав.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Куковицького Івана Сергійовича — мужнього захисника України, який віддав своє життя за мир та незалежність нашої держави. Його самовідданість, відвага та любов до Батьківщини є прикладом для всіх українців. Увічнення його імені допоможе зберегти пам’ять про справжній героїзм та надихати майбутні покоління на віддану службу та захист рідної землі. Пам’ять про Героя живе в наших серцях, і лише держава може зробити цей подвиг надихаючим прикладом для майбутніх поколінь.
З повагою,
Куковицька Вероніка Ігорівна
звернення до Президента України про звання Героя України
щодо вшанування пам’яті полеглого Героя України
Куковицького Івана Сергійовича
Україна щодня втрачає своїх найвідданіших захисників — тих, хто став між ворогом і нашим мирним життям. Серед таких воїнів був і Куковицький Іван Сергійович — мужній боєць, який до останнього залишався вірним Присязі та своєму народу. Його служба й самопожертва є свідченням справжнього героїзму, який заслуговує на гідне вшанування.
Куковицький Іван Сергійович народився 2 листопада 2001 року в місті Чернігові, у селищі Старий Білоус. Тут він провів свої дитячі та юнацькі роки, здобув освіту та опанував професію електрозварювальника. Працював, планував майбутнє і будував своє життя власними силами.
У 2019 році Іван зустрів свою майбутню дружину, з якою створив міцну родину. Разом вони підтримували одне одного в усіх життєвих обставинах, а з часом переїхали до Києва, де почали новий етап життя.
У 2020 році Іван розпочав службу в Національній гвардії України, де проявив відповідальність, силу духу та справжню відданість військовій справі. Після строкової служби він підписав контракт і продовжив служити у частині 3030 НГУ, постійно розвиваючи свої професійні навички. Досягнув звання сержанта та добровільно обрав найскладніший шлях — стати військовим парамедиком, рятуючи життя побратимів у найнебезпечніших умовах.
У 2024 році родина чекала на поповнення — дружина Івана завагітніла, і він мав стати батьком. Іван з теплом говорив про майбутню дитину та щиро чекав на її появу. Але 31 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Селидове Донецької області Іван Куковицький зник безвісти. Він так і не встиг побачити свою дитину.
У вересні 2025 року за результатами ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель. Після репатріації тіла Героя Івана Сергійовича гідно поховали на рідній землі, серед близьких і вдячної громади. Пам’ять про його подвиг живе в серцях усіх, хто його знав і кого він захищав.
Просимо гідно вшанувати пам’ять Куковицького Івана Сергійовича — мужнього захисника України, який віддав своє життя за мир та незалежність нашої держави. Його самовідданість, відвага та любов до Батьківщини є прикладом для всіх українців. Увічнення його імені допоможе зберегти пам’ять про справжній героїзм та надихати майбутні покоління на віддану службу та захист рідної землі. Пам’ять про Героя живе в наших серцях, і лише держава може зробити цей подвиг надихаючим прикладом для майбутніх поколінь.
З повагою,
Куковицька Вероніка Ігорівна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Волошин Марія Петрівна
21 лютого 2026
2.
Гнідець Софія Миколаївна
20 лютого 2026
3.
Поліщук Ірина Олегівна
20 лютого 2026
4.
Дума Оксана Михайлівна
20 лютого 2026
5.
Акуленко Анастасія Олександрівна
20 лютого 2026
6.
Суходільський Мар'ян Борисович
20 лютого 2026
7.
Лоза Ганна Володимирівна
20 лютого 2026
8.
Повх Юстина Олексіївна
20 лютого 2026
9.
Нестер Леся Михайлівна
20 лютого 2026
10.
Малофій Ірина Анатоліївна
20 лютого 2026
11.
Чолак Ірина Олександрівна
20 лютого 2026
12.
Сухіна Ірина Дмитрівна
20 лютого 2026
13.
Субботіна Ольга Григорівна
20 лютого 2026
14.
Романчук Дар'я Олександрівна
20 лютого 2026
15.
Батенкова Катерина Олександрівна
20 лютого 2026
16.
Хоруженко Антоніна Іванівна
20 лютого 2026
17.
Гурманчук Людмила Володимирівна
20 лютого 2026
18.
Ковальчук Катерина Володимирівна
20 лютого 2026
19.
Кудря Оксана Іванівна
20 лютого 2026
20.
Омелянчук Анна Вікторівна
20 лютого 2026
21.
Ковальська Юлія Миколаївна
20 лютого 2026
22.
Волкова Наталя Григорівна
20 лютого 2026
23.
Надашкевич Ніна Андріївна
20 лютого 2026
24.
Горбатюк Ніна Анатоліївна
20 лютого 2026
25.
Савчук Оксана Володимирівна
20 лютого 2026
26.
Касянчук Іван Олександрович
20 лютого 2026
27.
Суркова Інна Вадимівна
20 лютого 2026
28.
Білоус Кристина Геннадіївна
20 лютого 2026
29.
Гричан Тетяна Петрівна
20 лютого 2026
30.
Ярошенко Надія Іванівна
20 лютого 2026
3387
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 9 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.