№22/256466-еп
Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Бичовому Олександру Григоровичу, військовослужбовцю 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А1910).
Автор (ініціатор): Смоляк Світлана Григорівна
Дата оприлюднення: 02 грудня 2025
Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) — нашому Янголу-Охоронцю, бойовому медику Бичовому Олександру Григоровичу.
Шановний пане Президенте! Шановна Українська Націє!
Сьогодні серце кожного українця, що знає ціну свободи, стискається від болю, а очі наповнюються слізьми, коли ми говоримо про Героїв, які більше ніколи не повернуться додому.
Ми звертаємося до Вас із глибокою скорботою, але й із безмежною гордістю за нашого незламного Воїна — Бичового Олександра Григоровича (23.05.1991 р.н.), бойового медика 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А1910).
Людина, народжена рятувати
Олександр був людиною світла. У мирному житті він працював фельдшером на «швидкій», поспішаючи на допомогу кожному, хто кликав. Коли почалася велика війна, його милосердне серце привело його на передову. Він став Бойовим Медиком — тим, кого на полі бою чекають як останню надію, чиї руки творять дива серед пекла. Олександр, ризикуючи собою, виносив поранених, зупиняв кров, дарував шанс на життя. Він був Янголом-Охоронцем для своїх побратимів.
Вічна біль і найвища ціна
14 листопада 2024 року, під час виконання надскладного та небезпечного завдання в населеному пункті Погребки, на території Курської області (РФ), серце нашого Героя перестало битися. Олександр заплатив найвищу ціну, яку може заплатити людина, — власне життя — заради нашої свободи і майбутнього.
Його подвиг — це не лише військова звитяга. Це самовідданість людини, яка замість скальпеля взяла в руки зброю, але головне — продовжувала рятувати.
Осиротіла родина
Удома, у тилу, на Олександра чекали тато, мама, сестра і, найголовніше, — його дружина та п'ятеро рідних, маленьких діток, які тепер ростимуть лише зі спогадами про тата-Героя. П’ять дитячих сердець залишилися без батьківського тепла. Ця втрата — невимовний біль, який нічим не загоїти.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам'ять Олександра Григоровича Бичового. Його жертовність має бути визнана на найвищому державному рівні. Присвоєння йому звання «Герой України» (посмертно) стане символом нашої вічної вдячності та підтримкою для його осиротілої родини, доказом того, що Україна пам'ятає своїх найкращих синів.
Давайте разом засвідчимо: Бойовий Медик Олександр Бичовий — наш Герой назавжди.
Світла пам’ять. Слава Україні!
Шановний пане Президенте! Шановна Українська Націє!
Сьогодні серце кожного українця, що знає ціну свободи, стискається від болю, а очі наповнюються слізьми, коли ми говоримо про Героїв, які більше ніколи не повернуться додому.
Ми звертаємося до Вас із глибокою скорботою, але й із безмежною гордістю за нашого незламного Воїна — Бичового Олександра Григоровича (23.05.1991 р.н.), бойового медика 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А1910).
Людина, народжена рятувати
Олександр був людиною світла. У мирному житті він працював фельдшером на «швидкій», поспішаючи на допомогу кожному, хто кликав. Коли почалася велика війна, його милосердне серце привело його на передову. Він став Бойовим Медиком — тим, кого на полі бою чекають як останню надію, чиї руки творять дива серед пекла. Олександр, ризикуючи собою, виносив поранених, зупиняв кров, дарував шанс на життя. Він був Янголом-Охоронцем для своїх побратимів.
Вічна біль і найвища ціна
14 листопада 2024 року, під час виконання надскладного та небезпечного завдання в населеному пункті Погребки, на території Курської області (РФ), серце нашого Героя перестало битися. Олександр заплатив найвищу ціну, яку може заплатити людина, — власне життя — заради нашої свободи і майбутнього.
Його подвиг — це не лише військова звитяга. Це самовідданість людини, яка замість скальпеля взяла в руки зброю, але головне — продовжувала рятувати.
Осиротіла родина
Удома, у тилу, на Олександра чекали тато, мама, сестра і, найголовніше, — його дружина та п'ятеро рідних, маленьких діток, які тепер ростимуть лише зі спогадами про тата-Героя. П’ять дитячих сердець залишилися без батьківського тепла. Ця втрата — невимовний біль, який нічим не загоїти.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам'ять Олександра Григоровича Бичового. Його жертовність має бути визнана на найвищому державному рівні. Присвоєння йому звання «Герой України» (посмертно) стане символом нашої вічної вдячності та підтримкою для його осиротілої родини, доказом того, що Україна пам'ятає своїх найкращих синів.
Давайте разом засвідчимо: Бойовий Медик Олександр Бичовий — наш Герой назавжди.
Світла пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пісна Анна Сергіївна
23 січня 2026
2.
Шевчук Андрій Васильович
23 січня 2026
3.
Остапенко Юлія Миколаївна
23 січня 2026
4.
Олійник Марина Іванівна
23 січня 2026
5.
Малащук Оксана Василівна
23 січня 2026
6.
Коваль Геннадій Михайлович
23 січня 2026
7.
Боровська Олена Миколаївна
23 січня 2026
8.
Безпалько Катерина Володимирівна
23 січня 2026
9.
Ліфанова Оксана Анатоліївна
23 січня 2026
10.
Семенчук Микола Володимирович
23 січня 2026
11.
Кравцова Наталія Олександрівна
23 січня 2026
12.
Миронова Ольга Вікторівна
23 січня 2026
13.
Олійник Віта Сергіївна
22 січня 2026
14.
Козак Тетяна Володимирівна
22 січня 2026
15.
Гащук Емілія Володимирівна
22 січня 2026
16.
Коркач Віра Анатоліївна
22 січня 2026
17.
Черняк Лідія Володимирівна
22 січня 2026
18.
Ясниська Соломія Орестівна
22 січня 2026
19.
Іванченко Анна Леонтіївна
22 січня 2026
20.
Сугак Галина Григорівна
22 січня 2026
21.
Василак Наталія Іванівна
22 січня 2026
22.
Павловський Андрій Сергійович
22 січня 2026
23.
Воробей Сергій Вікторович
22 січня 2026
24.
Сітуха Інна Олександрівна
21 січня 2026
25.
Кушимова Оксана Павлівна
21 січня 2026
26.
Бойко Вікторія Олександрівна
21 січня 2026
27.
Когут Іван Михайлович
21 січня 2026
28.
Греба Оксана Юріївна
21 січня 2026
29.
Собко Валентина Василівна
21 січня 2026
30.
Дерманська Анастасія Олексіївна
21 січня 2026
3818
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 38 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.