№22/256466-еп
Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Бичовому Олександру Григоровичу, військовослужбовцю 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А1910).
Автор (ініціатор): Смоляк Світлана Григорівна
Дата оприлюднення: 02 грудня 2025
Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) — нашому Янголу-Охоронцю, бойовому медику Бичовому Олександру Григоровичу.
Шановний пане Президенте! Шановна Українська Націє!
Сьогодні серце кожного українця, що знає ціну свободи, стискається від болю, а очі наповнюються слізьми, коли ми говоримо про Героїв, які більше ніколи не повернуться додому.
Ми звертаємося до Вас із глибокою скорботою, але й із безмежною гордістю за нашого незламного Воїна — Бичового Олександра Григоровича (23.05.1991 р.н.), бойового медика 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А1910).
Людина, народжена рятувати
Олександр був людиною світла. У мирному житті він працював фельдшером на «швидкій», поспішаючи на допомогу кожному, хто кликав. Коли почалася велика війна, його милосердне серце привело його на передову. Він став Бойовим Медиком — тим, кого на полі бою чекають як останню надію, чиї руки творять дива серед пекла. Олександр, ризикуючи собою, виносив поранених, зупиняв кров, дарував шанс на життя. Він був Янголом-Охоронцем для своїх побратимів.
Вічна біль і найвища ціна
14 листопада 2024 року, під час виконання надскладного та небезпечного завдання в населеному пункті Погребки, на території Курської області (РФ), серце нашого Героя перестало битися. Олександр заплатив найвищу ціну, яку може заплатити людина, — власне життя — заради нашої свободи і майбутнього.
Його подвиг — це не лише військова звитяга. Це самовідданість людини, яка замість скальпеля взяла в руки зброю, але головне — продовжувала рятувати.
Осиротіла родина
Удома, у тилу, на Олександра чекали тато, мама, сестра і, найголовніше, — його дружина та п'ятеро рідних, маленьких діток, які тепер ростимуть лише зі спогадами про тата-Героя. П’ять дитячих сердець залишилися без батьківського тепла. Ця втрата — невимовний біль, який нічим не загоїти.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам'ять Олександра Григоровича Бичового. Його жертовність має бути визнана на найвищому державному рівні. Присвоєння йому звання «Герой України» (посмертно) стане символом нашої вічної вдячності та підтримкою для його осиротілої родини, доказом того, що Україна пам'ятає своїх найкращих синів.
Давайте разом засвідчимо: Бойовий Медик Олександр Бичовий — наш Герой назавжди.
Світла пам’ять. Слава Україні!
Шановний пане Президенте! Шановна Українська Націє!
Сьогодні серце кожного українця, що знає ціну свободи, стискається від болю, а очі наповнюються слізьми, коли ми говоримо про Героїв, які більше ніколи не повернуться додому.
Ми звертаємося до Вас із глибокою скорботою, але й із безмежною гордістю за нашого незламного Воїна — Бичового Олександра Григоровича (23.05.1991 р.н.), бойового медика 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А1910).
Людина, народжена рятувати
Олександр був людиною світла. У мирному житті він працював фельдшером на «швидкій», поспішаючи на допомогу кожному, хто кликав. Коли почалася велика війна, його милосердне серце привело його на передову. Він став Бойовим Медиком — тим, кого на полі бою чекають як останню надію, чиї руки творять дива серед пекла. Олександр, ризикуючи собою, виносив поранених, зупиняв кров, дарував шанс на життя. Він був Янголом-Охоронцем для своїх побратимів.
Вічна біль і найвища ціна
14 листопада 2024 року, під час виконання надскладного та небезпечного завдання в населеному пункті Погребки, на території Курської області (РФ), серце нашого Героя перестало битися. Олександр заплатив найвищу ціну, яку може заплатити людина, — власне життя — заради нашої свободи і майбутнього.
Його подвиг — це не лише військова звитяга. Це самовідданість людини, яка замість скальпеля взяла в руки зброю, але головне — продовжувала рятувати.
Осиротіла родина
Удома, у тилу, на Олександра чекали тато, мама, сестра і, найголовніше, — його дружина та п'ятеро рідних, маленьких діток, які тепер ростимуть лише зі спогадами про тата-Героя. П’ять дитячих сердець залишилися без батьківського тепла. Ця втрата — невимовний біль, який нічим не загоїти.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам'ять Олександра Григоровича Бичового. Його жертовність має бути визнана на найвищому державному рівні. Присвоєння йому звання «Герой України» (посмертно) стане символом нашої вічної вдячності та підтримкою для його осиротілої родини, доказом того, що Україна пам'ятає своїх найкращих синів.
Давайте разом засвідчимо: Бойовий Медик Олександр Бичовий — наш Герой назавжди.
Світла пам’ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Луковка Вікторія Петрівна
02 березня 2026
2.
Осипенко Олександр Ілліч
02 березня 2026
3.
Опришко Оксана Іванівна
02 березня 2026
4.
Аксіментовська Анастасія Сергіївна
02 березня 2026
5.
Сало Мар'яна Михайлівна
01 березня 2026
6.
Цяпута Людмила Миколаївна
01 березня 2026
7.
Німець Аліна Миколаївна
01 березня 2026
8.
Климко Галина Михайлівна
01 березня 2026
9.
Бунда Ельвіра Володимирівна
01 березня 2026
10.
Кострубей Марія Миколаївна
01 березня 2026
11.
Березинська Алла Вікторівна
01 березня 2026
12.
Ільчиняк Наталія Степанівна
01 березня 2026
13.
Пархоменко-Красновська Альона Вадимівна
01 березня 2026
14.
Качанова Ірина Семенівна
01 березня 2026
15.
Паляниця Ольга Миколаївна
01 березня 2026
16.
Ваврик Юлія Валентинівна
01 березня 2026
17.
Кириченко Марія Юріївна
01 березня 2026
18.
Дудич Олена Едуардівна
01 березня 2026
19.
Кваснікевич Юлія Олегівна
01 березня 2026
20.
Кавчук Оксана Віталіївна
01 березня 2026
21.
Вовк Людмила Володимирівна
01 березня 2026
22.
Черницька Світлана Володимирівна
01 березня 2026
23.
Черницький Євгеній Юрійович
01 березня 2026
24.
Нарівська Варвара Олексіївна
01 березня 2026
25.
Черкова Тетяна Миколаївна
01 березня 2026
26.
Олійник Поліна Миколаївна
01 березня 2026
27.
Мащенко Вікторія Вікторівна
01 березня 2026
28.
Кундиус Інна Сергіївна
01 березня 2026
29.
Фурка Лариса Богданівна
01 березня 2026
30.
Вороненко Анастасія Олегівна
28 лютого 2026